«В Україні є реальне підґрунтя для виникнення двох потужних партій: консервативної і соціал-демократичної»

Минулої п’ятниця в інтерв’ю газеті «День» (№ 41-42 від 7 березня 2018 р.). відомий політолог Віктор Небоженко заявив, що ще з початку 1990-х рр. з приходом до влади Леоніда Кучми в Україні фактично «з’явилися не одна, а дві держави — внутрішня й зовнішня». «Повноваження, ресурси, імунітет і переваги накопичилися у «глибинної держави», — каже Небоженко. — А обов’язки, відповідальність за все, тяготи й проблеми країни і працездатність населення залишилися у «зовнішньої держави», в якій опинилася більшість населення України». Паралельно розгорілася палка дискусія навколо авторської статті філософа Михайла Мінакова, опублікованої у французькій газеті «Le Monde» у вересні 2017 року, де сказано, що «Революція Гідності призвела до безсоромної корупції, войовничого націоналізму та згортання свобод». В кінці лютого 31 представник Української асоціації випускників Інституту Кенана підписав відкритого листа, який є протестом проти призначення професора Мінакова на посаду головного дослідника з питань України в Інституті Кенана з аргументацією, що він «відомий своїм упередженим аналізом постмайданних змін в Україні» і не є достатньо «незалежним та академічно зваженим»

Днями гостем «Дня» став відомий соціолог, заступник директора Інституту соціології НАН України Євген ГОЛОВАХА, який також підписав лист, але не згаданий вище, а навпаки — на підтримку Мінакова. Отже, питань, як щодо аналізу новітньої історії, так щодо актуальних проблем накопичилось немало. Відповіді — у інтерв’ю з Євгеном Головахою