СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА СОЦІЄТАЛЬНА СПІЛЬНОТА В УМОВАХ ВІЙНИ: ЛЕГІТИМАЦІЯ, ЛОЯЛЬНІСТЬ ТА СОЛІДАРИЗАЦІЯ

Завідувач відділу історії та теорії соціології Інституту соціології НАН України д.соц.н. Володимир Резнік 3 травня 2023 року на засіданні Президії НАН України виступив із доповіддю на тему:

«СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА СОЦІЄТАЛЬНА СПІЛЬНОТА В УМОВАХ ВІЙНИ: ЛЕГІТИМАЦІЯ, ЛОЯЛЬНІСТЬ ТА СОЛІДАРИЗАЦІЯ».

Він наголосив неабияку важливість соціологічних досліджень у період повномасштабної російської збройної агресії проти України, які уможливлюють вивчення соціальної поведінки та діагностики суспільних настроїв у сучасному українському суспільстві, що суттєво поглиблює наукове розуміння соціального потенціалу успішного національного спротиву агресору.

Унікальні емпіричні дані для науково обґрунтованих інтерпретацій та оцінок наслідків російської агресії проти України забезпечує фундаментальний дослідницький проєкт соціологічного моніторингу настроїв, преференцій, моделей поведінки і ставлення до подій, що його здійснював колектив Інституту соціології НАН України впродовж 1992–2022 років. Вивчення моніторингових соціологічних даних дає можливість з’ясувати поточну міру легітимності суспільного ладу в Україні для її громадян, виявами якої є рівень масових настроїв аномійноїдеморалізованості та цинізму. Не менш важливою є можливість соціологічного моніторингу рівня солідарності в межах сучасної української соцієтальної спільноти на підставі фіксації етнічної, конфесійної, регіональної та громадянської самоідентифікації опитуваних.

Після повномасштабного вторгнення російських військ у 2022 році зафіксовано найбільші за весь період проведення 30-літнього соціологічного моніторингу Інституту соціології НАН України зниження значень індексів аномійної деморалізованості та цинізму. Ці тенденції є виявами суттєвого зростання в цей час рівня легітимності суспільного ладу в Україні як реакції масової свідомості на відверту російську агресію. Водночас не спостережені значні розбіжності середніх значень індексів аномійної деморалізованості та цинізму між Заходом, Центром, Півднем та Сходом України.

Важливими передумовами національної солідарності для соцієтальної спільноти України є етнічний та релігійний фактори, а також загальний статус громадянства. Спостережене поступове зниження етнічної гетерогенності українського суспільства може суттєво полегшити процес його національної солідаризації. Вагомим фактором національної солідаризації в Україні є процес громадянської самоідентифікації. Моніторингові спостереження виявили суттєве зростання частки тих, хто самоідентифікує себе передусім як громадянин України. У релігійній сфері українського суспільства соціальний запит на автокефалію є найпотужнішою православною орієнтацією другої половини як 1990-х, так і 2010-х, а також початку 2020-х років. Але понад 30-річна конкуренція та безкомпромісний конфлікт чільних Православних Церков в Україні послаблює процес національної солідаризації в ній.

В обговоренні доповіді науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, професор кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія» доктор історичних наук Олексій Гарань відзначив важливість результатів соціологічних моніторингів, які, починаючи з 1992 року, проводить Інститут соціології НАН України, як для спеціалістів в галузі соціології, так і для органів влади.

Завідувач кафедри соціології Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського” доктор соціологічних наук Павло Федорченко-Кутуєв високо оцінив результати роботи, представлені в доповіді, та висловив подяку науковцям Інституту соціології НАН України за цінний емпіричний матеріал про українське суспільство, яким вони забезпечують всю соціологічну спільноту протягом більше ніж 30 років.

До дискусії також долучився академік НАН України Валерій Геєць, який запропонував започаткувати спільні проєкти соціологів і економістів, які б дозволили давати відповіді на ті суспільні запити, які можуть постати у післявоєнний період.