Національна Академія наук України
Соціологічне опитування було здійснене в рамках реалізації дослідницького проєкту Інституту соціології НАН України «Соціальні наслідки пандемії COVID-19 в контексті суспільної трансформації в Україні: соціологічний підхід» за грантом НФДУ. Опитування було проведене соціологічною фірмою ТОВ «ХЬЮМЕН РЕСЕАРЧ» з 28 липня по 7 серпня 2021р. методом інтерв'ю «обличчям-до-обличчя». Загальна вибіркова сукупність (2000 респондентів) репрезентує доросле населення України (віком 18 років і старше). До вибірки не включені території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. Статистична похибка з ймовірністю 0.95 не перевищує 2.2% (без урахування вибіркового дизайн-ефекту).
Основні результати опитування.
Ступінь поширення пандемії та засоби профілактики.
За результатами опитування кожен п’ятий з респондентів (20,4%) вже хворів на COVID-19 з підтвердженням позитивного ПЛР-тесту, ще 6% респондентів також вважають, що перехворіли на COVID-19, бо мали підтверджений контакт з інфікованим, але самі тесту не робили (Таблиця 1).
Таблиця 1
Чи хворіли Ви самі або хтось серед Вашого близького оточення (близькі, родичі, сусіди чи знайомі) на коронавiрус?
| % | |
| Так, хворів (-ла) сам (-а), мав (-ла) позитивний ПЛР-тест | 20.4 |
| Так, хворів (-ла) сам (-а), але тест не робив (-ла), бо мав (-ла) підтверджений контакт | 6.0 |
| Хворів (-ла) якоюсь інфекцією, можливо і ковідом, але тест не робив (-ла) | 6.1 |
| Не хворів (-ла) сам (-а), але хворів хтось з тих, з ким спільно проживаю | 6.8 |
| Не хворів (-ла) сам (-а), але знаю особисто людей, які хворіли | 23.7 |
| Не хворів (-ла) сам (-а) і не знаю особисто людей, які хворіли | 35.7 |
| Важко відповісти/відмова від відповіді | 1.4 |
Щодо ймовірності зараження COVID-19 особисто для себе оцінки респондентів здебільшого розділились поміж середнім ступенем ймовірності (39,2%) і низькою ймовірністю (37,6%). Водночас 12% респондентів вважають цю ймовірність високою. Оцінки респондентами ймовірності захворювання COVID-19 корелюються з віком – молодші за віком респонденти вважають таку ймовірність нижчою, старші – вищою.
Ставлення до профілактичних заходів захисту проти коронавірусу
У своїй переважній більшості респонденти дотримуються рекомендованих профілактичних заходів захисту проти коронавірусу. Так майже 73% респондентів намагаються дотримуватися соціальної дистанції, 69% опитаних намагаються надягати маску при будь-яких контактах з людьми за межами дому і більш ніж 80% респондентів стали частіше мити руки та користуватися антисептиком. І хоча лише четверта частина опитаних різною мірою задоволені якістю медичного обслуговування в країні, переважна частина респондентів (74,6%) сподіваються отримувати рекомендації сімейного лікаря та перебувати під медичним наглядом в разі появи симптомів, схожих на коронавірус.
Подібна суперечність в громадській думці існує і у ставленні громадян до офіційної інформації про коронавірус. З одного боку респонденти у своїй переважній більшості (75,8%) різною мірою погоджуються щодо твердження про необхідність дотримуватись встановлених урядом правил в контактах з іншими людьми в обставинах пандемії. З іншого боку лише третина респондентів згодні із твердженням про свою довіру офіційним повідомленням уряду та місцевої влади про перебіг пандемії в Україні і
майже половина респондентів (48,3%) різною мірою не довіряють офіційній інформації (Таблиця 2).
Таблиця 2
Якою мірою Ви згодні або не згодні з твердженням «Я цілком довіряю офіційним повідомленням уряду та місцевої влади про перебіг пандемії в Україні»?
| % | |
| Повністю згоден | 16.6 |
| Скоріше згоден | 17.8 |
| Важко сказати, згоден чи ні | 16.4 |
| Скоріше не згоден | 22.6 |
| Зовсім не згоден | 25.7 |
| Важко сказати/Відмова від відповіді | 1.1 |
Втім варто зазначити, що респонденти також здебільшого не довіряють і неофіційним джерелам, зокрема повідомленням в соцмережах, думці друзів та близьких щодо перебігу пандемії в країні. У такій ситуації вакууму довіри цілком закономірним є те, що більшість респондентів (43%) вважають коронавірус «штучною кризою, за якою стоять чиїсь інтереси» і більшість опитаних (42 %) схиляються до версії про штучне походження корона вірусу з його навмисним розповсюдженням як свого роду біологічної зброї (Таблиця 3).
Таблиця 3
З яким із тверджень щодо коронавірусу Ви особисто погоджуєтеся? (%)
| % | |
| Коронавірус є штучною кризою, за якою стоять чиїсь інтереси | 43 |
| Коронавірус є реальною пандемією, яка несе загрозу людству | 31 |
| Коронавірус – це звичайний грип (ГРВІ) з певними особливостями і його загроза є сильно перебільшеною | 18 |
| Не знаю/ важко сказати/ відмова | 8 |
Вплив пандемії на зміни у повсякденному житті.
Пандемія COVID-19 позначила свій глобальний вплив на багато сфер життя суспільства, особливо на соціально-економічну сферу. Разом з тим варто зазначити, що з часом, зокрема з розгортанням масштабних і часто успішних кампаній вакцинації у світі, проявляються і доволі потужні процеси відновлення, адаптації і так би мовити «нормалізації» епідеміологічної надзвичайності у багатьох суспільствах, їх поступового пристосування до нової соціальної та економічної реальності. У відносно спокійний щодо епідеміологічної ситуації літній період опитування в Україні більшість респондентів (41,4%) констатують відсутність особливих змін у своєму матеріальному становищі за час пандемії (з весни 2020 р.). Водночас більше ніж третина респондентів (35,5%) зазначили погіршення свого матеріального становища у період пандемії. Також показовим є те, що лише незначна частина опитаних (2,7%) зазначили покращення свого матеріального становища у цей період.
Кожен п’ятий з опитаних особисто зазнав звільнення з роботи або залишилися без заробітку частково або повністю. У 22% респондентів хтось з родичів був звільнений з роботи або залишився без заробітку частково або повністю. 17% респондентів зазначили, що в них виникла заборгованість перед банками, іншими фінансовими установами або приватними особами (Таблиця 4).
Таблиця 4
З якими з перелічених наслідків економічної кризи в Україні в результаті пандемії зіткнулися Ви особисто або члени Вашої родини? %
| Так | Ні | Важко сказати/ Відмова від відповіді | |
| Ви особисто були звільнені з роботи або залишилися без заробітку частково або повністю | 20.4 | 77.6 | 2.1 |
| Хтось із Вашої родини був звільнений з роботи або залишився без заробітку частково або повністю | 22.2 | 76.3 | 1.5 |
| У Вас особисто виникла заборгованість перед банками, іншими фінансовими установами або приватними особами | 17.1 | 82.1 | 0.9 |
| У когось з Вашої родини виникла заборгованість перед банками, іншими фінансовими установами або приватними особами | 16.8 | 80.0 | 3.3 |
Водночас певним ефектом соціально-психологічної адаптації суспільства можна пояснити те, що для на думку більшості респондентів їх спосіб життя загалом з початком пандемії коронавірусув Україні з весни 2020 року або змінився незначним чином (43,6%), або взагалі не змінився (30,4%). І лише четверта частина опитаних (26,1%) визнає значні зміни у власному способі життя.
Ставлення до карантину та готовність до нього
З приходом осені можливо поновлення більш жорстких карантинних заходів. Якою мірою населення готове до цього і як люди ставляться до карантину? (Таблиця 5).
Таблиця 5
За яких умов Ви вважатимете виправданим запровадження жорсткого карантину у Вашому населеному пункті: із закриттям більшості магазинів, ринків, релігійних установ, обмеженням руху громадського транспорту тощо? (%)
| Відсутність місць для госпіталізації хворих на коронавiрус | 29 |
| Зростання кількості важкохворих | 36 |
| Зростання смертності через коронавiрус | 40 |
| Поширення нового, більш небезпечного штаму (виду) коронавiрусу | 29 |
| За жодних умов не підтримаю жорсткий карантин | 23 |
| Важко відповісти /ВІДМОВА | 9 |
Більше всього респондентів (40%) вважатимуть виправданим запровадження жорсткого карантину у їхньому населеному пункті за умов зростання смертності через коронавірус. Водночас майже четверта частина опитаних (23%) заявили, що за жодних умов не підтримують жорсткий карантин.
Оцінки дій влади щодо протистояння пандемії
Як змінилися оцінки населенням дій влади у боротьбі з коронакризою та її наслідками за рік – з 2020 по 2021 роки? Згідно з даними моніторингового дослідження минулого року і даними цього дослідження 2021 року оцінки дій влади дещо змінилися у бік погіршення, трохи меншою стала частка тих, хто оцінив зусилля влади позитивно “влада робить все, що може” (13% у 2020 р. і 11% відповідно у 2021 р.). Водночас збільшилася частка тих, хто вважає, що “влада щось робить, але цього недостатньо” з 52%
до 61% відповідно. Частка тих респондентів, які вважають, що “влада нічого не робить щодо протидії епідемії”, теж трохи збільшилася з 22% до 25%, тобто кожен четвертий респондент констатує повну бездіяльність влади в цьому питанні (Таблиця 6)
Таблиця 6
Що Ви думаєте з приводу зусиль української центральної влади в боротьбі з пандемією коронавіруса? (%)
| 2020 | 2021 | |
| Влада робить все, що може | 13 | 11 |
| Влада щось робить, але цього недостатньо | 52 | 61 |
| Влада нічого не робить для цього | 22 | 25 |
| Інше | 2 | 1 |
| Важко сказати | 12 | 3 |
Водночас, згідно результатів опитування, основну відповідальність за результати боротьби проти пандемії коронавірусу в нашій країні громадяни в основному покладають на органи центральної влади – уряд, зокрема Міністерство охорони здоров’я і Президента (Таблиця 7).
Таблиця 7
Хто несе відповідальність за результати боротьби проти пандемії коронавірусу в нашій країні? (не більше 3-х варіантів відповідей)
| % | |
| Уряд (Кабінет міністрів України) | 38.5 |
| Президент України | 31.6 |
| Верховна Рада (парламент) України | 17.1 |
| Міністерство охорони здоров'я України | 50.3 |
| Місцева влада (обласні адміністрації, обласні та районі ради, мери міст) | 12.9 |
| Громадські об'єднання та організації | 2.3 |
| Всі громадяни | 28.5 |
| Важко відповісти | 8.0 |