Хроніка вторгнення: невійськові втрати

ІРИНА ПРИБИТКОВА 

Хроніка вторгнення: біженці, внутрішньо переміщені особи, руйнування, втрати серед цивільного населення (лютий – серпень 2022 року)

Розпочата Російською Федерацією війна спричинила безпрецедентну гуманітарну кризу в Україні. 13 березня 2022 року Уряд розпочав процес реєстрації вимушених переселенців, розширивши використання вже існуючої системи Єдиного реєстру внутрішньо переміщених осіб (ВПО), розроблену й введену в дію ще 2016 року. А з 19 квітня 2022 року українці отримали змогу зареєструватись як переміщені особи та змінити місце проживання через цифровий додаток «Дія». Проте поточний процес реєстрації створив деякі операційні проблеми для визначення повномасштабного переміщення населення в пошуках притулку. До їх вирішення доєднались міжнародні організації, зокрема Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, Міжнародна організація з міграції (МОМ) та Управління ООН з координації гуманітарних справ (УКГС).

Методологія

Паралельно з відстеженням даних про реєстрацію внутрішньо переміщених осіб, отриманих від Уряду України, МОМ з 9 березня 2022 року раз на два тижні проводить загальне опитування населення по всій території України (за винятком Кримського півострова). На основі цього репрезентативного опитування, що виконується телефоном, МОМ надає регулярні оцінки кількості внутрішньо переміщених осіб в Україні. В інтересах дослідження респонденти кваліфікуються як особи, що залишили своє постійне місце проживання через війну, незалежно від статусу реєстрації. Через те, що збір інформації у рамках опитування відбувається на даний момент в обмеженій кількості областей, МОМ очікує, що результати, зведені на макрорегіональному рівні, можуть відрізнятися від оцінок, отриманих шляхом загального опитування населення (Звіти про внутрішнє переміщення в Україні). Це пов’язано з різними методологічними підходами. Адже не всі переміщені особи реєструються як ВПО, а рівень реєстрації в окремих областях може бути вищим, аніж в інших.  

Міжнародна Організація Міграції збирає в Єдиній оперативній базі даних інформацію про людську мобільність в умовах гуманітарної та миротворчої діяльності. Дані збираються через ключових інформаторів (КІ), яким підпорядковані інтерв’юери, що постійно працюють на підтримку та розширення мережі контактів. В Україні польові команди та партнери-виконавці підтримують зв’язок із мережею ключових інформаторів, до складу якої входять посадовці громадського рівня, а саме посадовець Громади, відповідальний за збір даних про реєстрацію внутрішньо переміщених осіб на рівні населеного пункту. А населений пункт є адміністративною одиницею 4-го рівня: підрозділ у статусі субмуніціпалітету, міста, селища міського типу чи села.

Глосарій Міжнародної Організації Міграції визначає внутрішньо переміщених осіб (ВПО) як осіб або групи осіб, які були вимушені або змушені втекти або залишити свої домівки чи місця постійного проживання, зокрема в результаті чи з метою уникнення наслідків збройного конфлікту, ситуації загального насильства, порушення прав людини або стихійного лиха чи техногенної катастрофи, і які не перетнули міжнародно визнаний державний кордон. Інтерв’юери визначають та розуміють ВПО як осіб, які залишили своє звичне місце проживання через війну.

Березень: евакуація

Після 24 лютого 2022 масові потоки українських біженців в пошуках безпеки перетинають кордони суміжних європейських держав. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців станом на ранок 27 лютого принаймні 368 тис. людей вже покинули територію України, тим часом як більше 100 тис. співгромадян залишаються у статусі внутрішньо переміщених осіб в межах власної країни.

У Оперативному зведенні УКГС про поточну ситуацію від 16 березня 2022 р. повідомляється, що на цю дату 3,2 млн українців перетнули міжнародні кордони до сусідніх країн після початку військового наступу РФ 24 лютого 2022 року. Ще 1,9 млн осіб були внутрішньо переміщені в межах України.

15 березня Верховна Рада схвалила подовження воєнного стану по всій країні до 25 квітня. За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) внаслідок ескалації бойових дій станом на 15 березня кількість жертв серед цивільного населення зросла до 1900 осіб, у тому числі 726 загиблих. Втім, реальні цифри, ймовірно, є набагато більшими, оскільки повідомлення все ще доповнюються з різних джерел на тлі зростаючої інтенсивності зіткнень на території всієї країни.

З 15 березня географічний масштаб бойових дій розширився за рахунок населених пунктів, які до цього безпосередньо не постраждали. В Одеській області були обстріляні села Біленьке, Лебедівка, Санжійка та Затока, розташовані за 30 км на південь від Одеси.

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) повідомив, що з 24 лютого територію України покинули більше 1,5 млн дітей – це приблизно 75 000 у середньому на добу.

15 березня міська влада Маріуполя надала відомості про від’їзд з міста близько 20 000 жителів на 4 000 приватних автомобілях. За даними запорізької обласної влади в той самий день адміністративного центру області благополучно дісталися 4 330 осіб, у тому числі понад 1 000 дітей. Напередодні Запоріжжя вперше потрапило під обстріл. Загалом 15 березня через 7 із 9 узгоджених коридорів з Маріуполя було евакуйовано 29 000 осіб згідно з даними Уряду України. Водночас РФ повідомила, що з України в бік Росії було евакуйовано близько 271 000 осіб. Проте ООН не мала можливостей для перевірки фактичної кількості евакуйованих людей. Тим не менше, близько 350 000 – 400 000 мешканців залишаються в пастці в Маріуполі, в той час як критичні запаси продуктів харчування, води та рятівних медикаментів продовжують скорочуватися.

На півдні України, за даними херсонської обласної влади, близько 31 000 осіб залишаються без світла та води, а понад 20 300 не мають доступу до природного газу. По всій Україні, за даними Міністерства енергетики, без електрики залишилися понад 928000 споживачів, без газопостачання – 259000. У цьому відношенні найбільш постраждалими є Донецька, Київська, Запорізька та Чернігівська області.

Оскільки мільйони біженців наразі переміщуються країною та змушені шукати притулку в місцях із великою кількістю людей та обмеженим доступом до санітарних та медичних послуг, продовжує зростати ризик спалахів інфекційних захворювань на COVID-19, холеру, поліомієліт, туберкульоз та гострі кишкові інфекції.

В Оперативному зведенні УКГС про поточну ситуацію від 30 березня повідомляється, що на цю дату близько 10,5 млн людей (більше чверті українського населення) були вимушено переміщені внаслідок військового наступу РФ. Цей контингент включає майже 6,5 млн внутрішньо переміщених осіб та понад 4 млн осіб, які перетнули міжнародні кордони, серед них 204 тис. є громадянами інших країн. Тільки в Польщі знайшли притулок понад 2,3 млн людей, більшість з яких жінки та діти. В умовах евакуації для них зростають ризики сексуальної експлуатації та наруги, гендерно зумовленого насильства та торгівлі людьми. Міжнародна Організація з Міграції повідомила, що у період з 24 лютого по 16 березня було отримано понад 2435 звернень телефоном по «гарячій лінії» за інформацією про безпечні маршрути та заходи боротьби з торгівлею людьми. Більшість з них (61%) була від жінок.

За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) станом на 29 березня внаслідок триваючого військового наступу РФ кількість постраждалих серед цивільного населення становила 3090 осіб, в тому числі 1189 загиблих. У Донецькій та Луганських областях на підконтрольних Уряду територіях (ПУТ) продовжує спостерігатися найбільша кількість постраждалих серед цивільного населення: 1055 постраждалих (у тому числі 328 загиблих та 727 поранених). Водночас на непідконтрольній уряду території (НПУТ) цих областей було виявлено 65 загиблих і 243 поранених. На решті території України серед цивільного населення постраждали 1727 осіб.

Станом на 30 березня Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) зареєструвала 82 підтверджені випадки, під час яких постраждали медичні заклади охорони, медичний персонал або пацієнти: загинули 72 людини і 43 буди поранені. За даними ВООЗ, у 2022 році понад 62% всіх випадків із медичними працівниками та закладами в усьому світі відбувались в Україні, в тому числі понад 86% усіх смертей, пов’язаних із такими випадками.

Водночас у Міністерстві освіти і науки України зазначають, що за станом на 30 березня було пошкоджено 698 закладів освіти, а ще 75 повністю знищено. За даними Міністерства енергетики України, станом на 29 березня без електропостачання залишаються понад 831 000 споживачів у понад 1490 населених пунктах по всій Україні, водночас енергопостачання було відновлено для понад 150 400 осіб у Києві, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Київській, Миколаївській, Сумській, Харківській областях.

Гуманітарна ситуація в Маріуполі залишається надзвичайно складною. Потреби продовжують зростати і вкрай необхідні безпечні коридори для доставлення допомоги та безпечної евакуації людей з оточеного міста. Приблизно 160 000 людей залишилися без води, їжі, електроенергії, газу, тепла та зв’язку. 28 березня міський голова Маріуполя Вадим Бойченко заявляє, що всіх жителів Маріуполя, що перебувають на території міста, необхідно негайно евакуювати, щоб запобігти подальшим стражданням та загибелі людей в умовах поглиблення гуманітарної кризи в місті. Цивільна інфраструктура  міста руйнується.

Квітень: ескалація бойових дій

В оперативному зведенні УКГС про поточну ситуацію, що охоплює період з 8 квітня по 11 квітня 2022 року, повідомляється, що станом на 11 квітня східні та південні області України знаходяться в епіцентрі бойових дій. Водночас інші регіони країни продовжують потерпати від обстрілів, у тому числі ракетних. Останнім часом удари наносяться і по центральним регіонам України. Їхня інтенсивність зростає у Донецькій, Луганській і Харківський областях та у південній Херсонський області. Кількість постраждалих серед цивільного населення внаслідок військового наступу ворога, що триває, збільшується та вже досягла майже 40% від загальної кількості жертв збройного конфлікту на сході України, зафіксованої між 2014 і 2021 роками (10982).

За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини з 24 лютого по 10 квітня 2022 року загинули 1842 та були поранені 2439 цивільних осіб. Обстріли великих міст і крупних населених пунктів не вщухають. Більшість зафіксованих постраждалих серед цивільного населення викликана застосуванням зброї вибухової дії з широкою зоною ураження, зокрема важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню. Загострюються гуманітарні потреби людей, що живуть в районах міської забудови по всій Україні, де відбувалися або відбуваються обстріли. Це пов’язано з масштабним пошкодженням цивільної інфраструктури, від якої залежить надання основних послуг: електропостачання, опалення та чиста вода, а також з порушенням критично важливого доступу до харчових продуктів і медичної допомоги. Катастрофічна ситуація, яка наразі спостерігається у Харкові, Маріуполі та Сєвєродонецьку, викликає особливе занепокоєння.

У Центральній Україні продовжуються обстріли та ракетні удари: 10 квітня три ракети влучили в аеропорт Дніпра, знищивши критичну інфраструктуру та поранивши щонайменше 6 людей, у тому числі 5 рятувальників. У Київській області місцеві жителі та посадовці продовжили оцінювання збитків у районах, з яких відведені сили Російської Федерації. Селищний голова Макарова Вадим Токар повідомив, що у селищі були знайдені тіла понад 130 людей, як окремо, так і в братських могилах. За його словами, до початку російської окупації в Макарові проживало близько 15000 осіб, а залишилося лише близько 1000 з них. Він додав, що майже половина селища зруйнована, багато будинків пошкоджені і не підлягають ремонту.

Згідно з даними Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, з 8 по 10 квітня з районів, що постраждали від бойових дій, було евакуювано понад 12000 людей, у тому числі 8 квітня – понад 4675 осіб, 9 квітня – понад 4530 людей та 10 квітня – понад 2820. Серед них було евакуйовано з Маріуполя 2010 жителів, із Запорізької області (Бердянськ, Василівка, Гуляйполе, Енергодар, Мелітополь, Оріхів, Пологи та Токмак) – 9715 мешканців, та понад 2285 – з Луганської області (Гірське, Кремінна, Лисичанськ, Рубіжне та Сєвєродонецьк).

На 11 квітня 2022 року налічується понад 4,5 млн біженців і щонайменше 7,1 млн людей є внутрішньо переміщеними особами. За оцінками ЮНІСЕФ, за останні 6 тижнів майже дві третини українських дітей стали переміщеними особами. Водночас, за даними Російської Федерації, з 24 лютого понад 740210 осіб, у тому числі 140623 дітей, перетнули кордон України та виїхали до РФ,

Травень: Погіршання гуманітарної ситуації

Міжнародна організація з міграції (МОМ) 10 травня опублікувала черговий Звіт про внутрішньо переміщених осіб в Україні (20 квітня – 3 травня), що стосується ситуації та потреб ВПО та непереміщеного населення країни. Він надає уявлення про раніше не досліджувані сфери, зокрема надання грошової допомоги. Станом на 3 травня, за оцінками МОМ, всередині України перемістилося трохи більше ніж 8 млн людей. Майже половина цього контингенту (49%) проживала на сході України. Понад 2,7 млн переміщених осіб повернулися до місця попереднього проживання: з них близько 47% перебували в евакуації в іншому місті/районі в межах своєї області, а трохи більше ніж 46% - в іншій області України. Проте через ситуацію в місцях їхнього повернення біля 353000 осіб-репатріантів (або 13%) заявили про намір знову перебратися в більш небезпечне місце. МОМ зазначає, що ця тенденція підтверджує її попереднє розуміння природи міграційних рухів в умовах небезпеки: деякі повернення не є постійними та можуть бути тимчасовими або періодичними.

За оцінками Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН), станом на 10 травня понад 6 млн людей шукали притулок у сусідніх країнах. Разом із внутрішньо переміщеними особами загальна кількість безпритульних несамохіть українців досягла 14 млн осіб. З них понад 3,2 млн перетнули кордон з Польщею, майже 890 тис. прийняла Румунія.

Наприкінці квітня та з початку травня загальна гуманітарна ситуація в Україні погіршувалась. У східному регіоні тривали жорстокі бої. 5 травня у Краматорську від авіаударів загинули 25 мирних жителів та було пошкоджено понад 30 багатоквартирних будинків, три заклади освіти та один заклад охорони здоров’я. Через кілька днів, 8 травня, під обстріл потрапила школа в Білогорівці (Луганська область), де ховалися біля 90 городян, внаслідок чого десятки з них загинули. 10 травня в Харківській області, під завалами п’ятиповерхового будинку в Ізюмі, який було зруйновано ще в березні, знайшли тіла 44 цивільних осіб. На фоні численних жертв серед цивільного населення й пошкоджень житлових будинків, Луганська область залишилася без водопостачання, електроенергії та газу, а також має перебої з мобільним зв’язком. Південні й південно-східні області України також страждають від боїв і авіаударів, у тому числі найбільші портові міста басейну Чорного моря (Одеса, Одеська область), а центральні регіони потерпають від ракетних обстрілів.

Бойові дії, що тривають, значною мірою завадили рятуванню та евакуації цивільного населення. Сотні тисяч цивільних осіб залишилися заблокованими без їжі, води, медикаментів. Доставлення гуманітарної допомоги залишається надзвичайно складним завданням.

Попри величезні перешкоди 8 травня понад 170 цивільних осіб було евакуйовано з Маріуполя та прилеглих районів в рамках третьої операції з евакуації, яка координувалась ООН і Міжнародним Комітетом Червоного Хреста (МКЧХ). Крім того, з Маріуполя та прилеглих районів евакуювали ще понад 500 осіб.

24 травня почався четвертий місяць війни в Україні. Бойові дії на сході країни не припиняються, а інші регіони практично щодня зазнають авіаударів, ракетних ударів та бомбардування. 22 травня Верховна Рада України продовжила воєнний стан, запроваджений 24 лютого, ще на 90 днів. Бойові дії на Луганщині були зосереджені навколо її адміністративного центру Сєвєродонецька, де внаслідок обстрілу житлових будинків 19 травня загинуло щонайменше 12 осіб. В той же день внаслідок обстрілів було зруйновано у Бахмуті житловий будинок, приватний будинок та офіс. Ще 18 населених пунктів на підконтрольній Уряду території Донецької області зазнали 24-25 травня масованих ракетних обстрілів. 20 травня внаслідок ракетного удару було пошкоджено культурний центр, житлові будинки, медичні заклади та заклади освіти у Лозовій Харківської області. Отримали поранення вісім цивільних городян, в том числі малеча. Внаслідок неодноразових ракетних обстрілів в період з 20 по 23 травня з метою пошкодження залізничної інфраструктури в Житомирській області були також уражені житлові та комерційні будівлі, щонайменше один залізничник загинув, троє інших та місцевий житель отримали поранення. Також 20 травня надійшли повідомлення про влучення ракет в інфраструктуру Полтавській області. 22 травня обласний центр Миколаїв зазнав обстрілу касетними бомбами, 23-24 травня були нанесені ворогом ракетні удари по залізничній інфраструктурі Дніпропетровської області, водночас було зруйновано кілька будинків. 24 травня ворог здійснив мінометний обстріл у Сумській області, 25 травня під ракетними атаками в Запоріжжі загинула людина й ще троє отримали поранення. Водночас було пошкоджено 62 будинки.

За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) станом на 24 травня в Україні постраждали 8628 цивільних осіб: 3974 загиблих й 4654 поранених. Більше половини (4872) усіх підтверджених наразі постраждалих зафіксовано в Донецькій та Луганській областях. Загальна кількість постраждалих серед цивільного населення внаслідок збройного конфлікту на сході України, зафіксованої між 2014 й 2021 роками, сягнула 10982 осіб. Фактична кількість жертв серед цивільного населення по всій території України, ймовірно, значно вища, оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бої, затримується, а багато повідомлень усе ще не підтверджені. За даними керівника Донецької області наразі неможливо визначити точну кількість жертв серед мирного населення в містах Маріуполь і Волноваха, які більше не перебувають під контролем Уряду.

Червень: 100 днів з початку неоголошеної  війни

З червня Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш зробив заяву з приводу 100 днів з початку вторгнення Росії в Україну 24 лютого. Зокрема він сказав, що «конфлікт вже забрав тисячі життів, спричинивши невимовні руйнування, переміщення мільйонів людей, призвів до неприйнятних порушень прав людини та розпалює тривимірну глобальну кризу – продовольчу, енергетичну та фінансову,  тобто б’є по найбільш вразливих людях, країнах і економіках».

Генеральний секретар також зазначив, що з перших днів війни ООН надавала підтримку народу України в подоланні гуманітарних наслідків, привертаючи увагу до небезпек і довгострокових наслідків продовження бойових дій, а також потенційної ескалації бойових дій для країни, регіону, та світу. «Відзначаючи цей трагічний день, - продовжив Генеральний секретар Гутерреш, я знову закликаю до негайного припинення насильства, безперешкодного гуманітарного доступу до всіх, хто цього потребує, до безпечної евакуації цивільних осіб, які перебувають у пастці в районах бойових дій, та термінового захисту цивільного населення і дотримання прав людини відповідно до міжнародних норм». У своїй промові щодо 100 днів війни Помічник Генерального секретаря ООН, Кризовий координатор ООН в Україні Амін Авад також говорив про неприйнятні наслідки війни для людей та про те, як вона вплинула на практично всі сторони цивільного життя, і про те, що в ній не буде «переможця».

1 червня було повідомлення про обстріли Львівської області, внаслідок яких постраждала залізнична інфраструктура, а троє цивільних осіб отримали поранення. На сході України тривали бойові дії з інтенсивними обстрілами районів міської забудови, особливо в Луганській і Донецькій областях. Так, 3 червня повідомлялось про бої та руйнування житлових будинків і постраждалих серед цивільного населення в Сєвєродонецьку, а також в інших містах Луганської області, в тому числі у Лисичанську. Також протягом тижня знову продовжилися авіаудари та ракетні удари по інших областях України. 4 червня повідомлялося про обстріли Одеської та Сумської областей. 5 червня щонайменше 5 ракет влучили по Києву і навколишніх районах на півночі України, вперше за останні тижні. А 5 та 7 червня було повідомлено про обстріли Дніпропетровської області. 7 червня від ракетних ударів знов постраждав Харків, під численні обстріли потрапили Святогорська Лавра в Донецькій області.

Щодня надходять дані про загиблих і поранених цивільних осіб. Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) перевірило понад 9400 випадків втрат серед цивільного населення в Україні з 24 лютого: за станом на 7 червня з 9444 постраждалих осіб 4266 осіб загиблі, а 5178 були поранені.

Більше ніж половина усіх підтверджених випадків (5422) була зафіксована в Донецькій та Луганській областях. Продовжують надходити численні повідомлення про пошкодження цивільної інфраструктури в районах бойових дій, особливо на сході України. Влада Донецької області ще 2 червня надала інформацію про відсутність водопостачання упродовж двох тижнів в кількох містах, у тому числі Слов’янську та частині Краматорська, пошкоджена інфраструктура електропостачання.

Багато агенцій ООН б’ють на сполох щодо довгострокового впливу війни на здоров’я населення: 6 червня було повідомлено, що в Маріуполі введено карантин з метою зменшення ризику можливого спалаху холери та дизентерії. Пересування жителів, які залишалися у місті, було обмежено й піддано жорсткому контролю. Війна в Україні впливає також на психічне здоров’я мільйонів українців. За оцінками Міністерства охорони здоров’я 15 млн людей можуть потребувати психологічної підтримки та лікування через травми та стрес, пов’язані з війною, а від трьох до чотирьох мільйонів осіб потенційно потребують медикаментозного лікування.

Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) повідомляє, що в Європі зареєстровано понад 4,8 млн людей, що виїхали з України, у тому числі понад 3,2 млн українців.  З 3,2 млн українців, які зареєструвалися для отримання тимчасового захисту або в рамках подібних схем державного захисту в Європі, 1,15 млн осіб отримали реєстрацію в Польщі, 780 тис. – у Німеччині, понад 366 тис. – у Чехії, понад 126 тис. в Італії та більш ніж 118,5 тис. – в Іспанії.

Угрупування Об’єднаних сил повідомило, що з 1 по 6 червня із районів активних бойових дій на сході України евакуювали 6100 осіб: з них 5 червня з Лисичанська попри безперервні обстріли вдалося вивезти 98 осіб, тоді як евакуація зі Сєвєродонецька того дня була неможливою. Згодом 7 червня з Лисичанська та Гірської громади евакуювали 56 осіб, у тому числі двох маломобільних людей. За оцінками Агентства ООН у справах біженців на 1 червня до Російської Федерації потрапило 1041095 осіб.

3 червня Служба новин ООН оприлюднила чергове попередження про тривожний ріст продовольчої небезпеки. Кризовий координатор в Україні Амін Авад підтвердив, що ООН докладає всіх зусиль, щоб забезпечити вивезення зерна, яке перебуває в чорноморських портах України. Він сказав, що близько 1,5 млрд людей у всьому світі потребують заблокованих харчових продуктів, і додав, що враховуючи величезний обсяг зернових, найбільш оптимальним вибором шляхів їх транспортування у різні регіони світу є безперечно морський. Місцева влада Миколаєва повідомила, що 5 червня в результаті обстрілів було знищено два зерносховища, що спонукало Високого представника ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля зазначити, що це ще один ракетний удар, «який веде до світової продовольчої кризи». А координатор з надзвичайних ситуацій Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) в Україні Метью Холлінгворт у своїй заяві з нагоди 100 днів війни зауважив, що «війна перетворила регіон, що зазвичай є «житницею світу» на велику гуманітарну кризу». Він додав, що минулого року українське зерно прогодувало 400 млн людей у всьому світі. Тепер у більш ніж 120 країнах, де працює ВПП, очікується, що гострий голод охопить на 47 млн людей більше, якщо конфлікт в Україні триватиме далі.

Мережа Неурядової міжнародної організації HelpAge International 3 червня оголосила віомості щодо потреб мільйонів літніх українців за часів війни і які, за словами HelpAge, залишаються поза увагою в гуманітарному реагуванні попри те, що становлять чверть населення України.

Міжнародна неурядова організація Save the Children у своєму звіті про 100 днів війни наводить статистику про те, що з 24 лютого постраждало вдвічі більше українських шкіл, ніж упродовж перших семи років конфлікту. З посиланням на Міністерство освіти та науки України організація Save the Children повідомляє, що найменше 1888 шкіл були пошкоджені або зруйновані внаслідок обстрілів, бомбардувань з моменту ескалації конфлікту в лютому. Це більш ніж вдвічі перевищує кількість таких випадків, зафіксованих на сході України з 2014 по 2021 рік, коли близько 750 шкіл були пошкоджені, зруйновані або змушені закритися. Одним з руйнівних результатів війни є те, що вона порушила процес навчання всіх 7,5 млн дітей, які жили в Україні на початку 2022 року.

В оперативному зведенні Управління ООН з координації гуманітарних справ (УКГС) від 20 червня 2022 року повідомляється про широкомасштабні обстріли житлових районів і критичної інфраструктури, зокрема кількох мостів у містах Сєвєродонецьку та Лисичанську, а також прилеглих селах на підконтрольній Уряду території Луганської області, що серйозно порушило надання основних послуг та доступ до регіону. У Сєвєродонецьку все ще залишалися тисячі людей, у тому числі сотні осіб, які знайшли укриття на заводі «Азот». Цивільні люди позбавлені послуг водопостачання, медичної допомоги та електроенергії і живуть в умовах постійних бойових зіткнень і бомбардувань без гарантій безпечної евакуації з постраждалих районів. Крім того, за оцінками місцевої влади, у Лисичанську залишаються ще 30000 осіб, які потерпають від інтенсивних бойових дій. І в Сєвєродонецьку, і в Лисичанську постраждали 19 закладів охорони здоров’я, що призвело до повного припинення надання медичних послуг у першому місті, а в другому працює лише один медичний заклад.

В інших регіонах України зафіксовано тривалі обстріли у Харківській області, а на півдні країни точаться упродовж тижня бої та бойові дії. Щодня поступає інформація про авіаудари по всій території країни, зокрема в Запорізькій, Дніпропетровській, Сумській, а також у Львівській та Тернопільській областях. За даними Уряду, по всій країні майже за три місяці війни було пошкоджено близько 116000 житлових будинків, у яких проживало  3,5 млн українців. За даними Міністерства розвитку громад і територій України з початку війни постраждали 12300 багатоквартирних будинків і понад 104000 приватних будинків.

Повідомлення про порушення прав людини продовжують надходити з усієї України, а загальна кількість загиблих і поранених цивільних осіб з 24 лютого наближається до 10000 тисяч. Станом на 13 червня Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) повідомило про 9983 жертви серед цивільного населення в країні, в тому числі 4452 загиблих і 5531 поранених, але фактична цифра може бути значно вища. Найбільша кількість постраждалих серед цивільного населення виявлена у Донецькій та Луганській областях.

У звіті правозахисної організації Human Rights Watch (HRW), опублікованому 10 червня, повідомляється про порушення прав людини на початку березня в Чернігові. Йдеться про чотири з восьми атак ворога, в результаті яких загинуло та було поранено багато цивільних осіб. Такими атаками були бомбардування житлового комплексу (загинули 47 цивільних осіб); обстріл, у результаті якого загинули щонайменше 17 осіб у черзі за хлібом біля супермаркету; ще дві окремі атаки, внаслідок яких було пошкоджено дві лікарні касетними боєприпасами.

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) повідомляє, що війна в Україні завдає жахливої шкоди життю та добробуту 7,5 млн дітей. Понад 2,5 млн дітей вже виїхали з України до сусідніх країн. 10 червня оприлюднено результати опитування з оцінки потреб для захисту наймолодших поколінь населення країни. Виявлено, що з початку війни в Україні близько 5,7 млн дітей у віці від 3 до 18 років постраждали від війни, включаючи тисячі тих, хто зараз переміщуються по всій країні. За даними опитування понад 4000 закладів освіти використовуються в гуманітарних цілях як притулки для переміщених осіб, центри збору та роздачі гуманітарної допомоги, приготування їжі.

Війна в Україні, що триває вже чотири місяці, не вщухає. Є серйозне занепокоєння щодо долі тисяч мирних жителів, які не зможуть виїхати з територій, де точаться бойові дії. Ситуація в Луганській області залишається надзвичайно небезпечною. Надходять повідомлення про постійні інтенсивні обстріли населених пунктів в Донецькій області, ракетні удари в Харкові та на його околицях, авіаудари та артилерійські нальоти на півдні – в Миколаївській, Одеській і особливо Херсонській областях, а на півночі – в Сумській області.

Триває руйнування цивільної інфраструктури. Міністерство енергетики України 28 червня повідомило, що понад 580900 споживачів-домогосподарств, підприємств, державних установ – у 740 населених пунктах по всій країні залишилися без електроенергії. Щонайбільше постраждали Донецька та Луганська області. Крім того близько 177000 споживачів залишилися без газу, у тому числі 81000 в Запорізької області.

Через авіаудари та артилерійські обстріли зберігається ризик виникнення техногенних аварій, небезпечних для довкілля та людей. Велике занепокоєння викликає ситуація на Запорізькій атомній електростанції, розташованої поблизу районів активних бойових дій. 17 червня Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) повідомила, що за останні 100 днів в Україні було зафіксовано стільки ж небезпечних інцидентів із промисловими об’єктами, скільки за вісім попередніх років. ОБСЄ уточнила, що останнім часом відбулося майже 5000 інцидентів на промислових об’єктах, які постраждали внаслідок війни, і що 92 з цих об’єктів відносяться до високої або дуже високої категорії небезпеки для навколишнього середовища. Руйнування цивільної інфраструктури означає, крім постраждалих, втрату домівок та засобів існування для мільйонів українців. Країна відчуватиме наслідки руйнацій протягом тривалого часу навіть після того, як бойові дії будуть припинені, і вона зможе почати відбудову.

21 червня глава Європейського інвестиційного банку Європейського Союзу зазначив, що для покриття збитків, завданих вторгненням і війною, може знадобитися до 1 трлн євро сторонньої допомоги.

Станом на 22 червня Управління Верховного комісара ООН з прав людини підтвердило понад 10465 постраждалих серед цивільного населення в країні, у тому числі 4662 загиблих і 5803 поранених. Комісія з розслідування порушень в Україні, створена Радою ООН з прав людини, 15 червня провела прес-конференцію, на якій повідомила про результати свого першого візиту в Україну. Комісія створена для розслідування порушень прав людини, порушень міжнародного гуманітарного права та пов’язаних з ними злочинів у контексті агресії проти України. Комісія має розглянути детальніше всі звинувачення, а наразі вона висловила особливу стурбованість впливом війни на українських дітей, у тому числі повідомленнями про розлучення дітей – переміщених осіб зі своїми сім’ями та, в деяких випадках, вивезенням дітей до Російської Федерації для отримання громадянства і всиновлення там.

20 червня, після Міжнародного дня боротьби за ліквідацію сексуального  насильства в умовах конфлікту, український уряд оголосив про ратифікацію «Конвенції Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством над жінками і домашнім насильством», також відому як Стамбульська конвенція. Human Rights Watch заявила, що ратифікація відбулася після більше ніж десятиліття інформаційно-роз’яснювальної роботи і назвала її «важливим» кроком України у боротьбі з насильством над жінками да дівчатами. А 17 червня Уряд України повідомив про створення Координаційного штабу з питань захисту прав осіб, депортованих чи примусово переміщених осіб. Головою координаційного штабу призначено Віце-прем’єр-міністра, Міністра з питань реінтеграції Ірину Верещук.

Останнього червневого тижня українці пережили чергову ескалацію бойових дій, коли кількість ракетних ударів і, відповідно, кількість постраждалих серед цивільного населення збільшилась у всіх регіонах країни, у тому числі у районах, які до цього ще не зазнали масштабних втрат. Ракетний удар по торговому центру в середмісті Кременчука в Полтавській області забрав життя багатьох людей. Спалахнула масштабна пожежа, що знищила торговий центр, де, як вважається, під час нападу перебувало понад тисячу людей. Хоча загальна кількість загиблих досі невідома, українська влада підтвердила, що майже 20 мирних жителів загинули, понад 60 отримали поранення, а десятки вважаються зниклими без вісті. 25 червня по Україні було запущено рекордну кількість ракет (понад 50 за один день), які влучили по територіях у Житомирській, Сумській та Чернігівській областях на півночі, у Київській області в центрі та західних Львівській та Рівненській областях.  За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, 25 червня щонайменше 6 вертольотів випустили 12 крилатих ракет з території Беларусі, що стало першою такою атакою з початку вторгнення.

Згідно з оцінкою Міжнародної організації з міграції близько 6,28 млн людей в Україні (майже 14% населення країни) є внутрішньо переміщеними особами. Це свідчить про зменшення їх числа на 12% (майже 900000 осіб) у порівнянні з 23 травня.

Водночас понад 5,5 млн осіб повернулися. При цьому близько 665000 осіб з їх числа допускають, що виїдуть знову, проте 4,1 млн мають намір залишитися. Більшість людей, які змушені були виїхати (60%) – переселенці зі сходу, а також із півночі (15%), півдня (11%) та столиці України (11%). За станом на 4 липня найбільшу кількість переселенців продовжують приймати Дніпропетровська, Київська, Полтавська, Харківська області та Київ. Згідно зі звітом МОМ, гуманітарні потреби внутрішньо переміщених осіб зростають, у тому числі через погіршення доступу до водопостачання на сході та загальну конкуренцію за основні ресурси, пор яку повідомили 13% по всій країні. З 24 лютого щонайменше 8% внутрішньо переміщених осіб заявляли про відсутність доступу до освіти для дітей. За інформацією Агентства ООН у справах біженців, наразі майже 5,5 млн українців шукають безпеки за кордоном у різних країнах Європи.

Липень: битва за врожай

У Оперативному зведенні Управління ООН з координації гуманітарних справ (УКГС) повідомляється про жорстокі бої на сході та смертоносні ракетні удари з початку липня в усіх регіонах країни. 9 липня під обстріл потрапив муніципальний гуртожиток для соціально незахищених верств населення у Часовому Ярі Донецької області. Станом на 12 липня місцева влада підтвердила інформацію про 34 загиблих та 9 мирних поранених мирних жителів, яких вдалося врятувати з-під завалів. У Харкові 11 липня в результаті обстрілу реактивними системами залпового вогню постраждало 35 цивільних осіб, коли було вражено кілька житлових будинків, торговий центр та інші цивільні будівлі. Також надано інформацію про ракетно-артилерійські обстріли та ракетні удари в Одеській та Запорізькій областях, продовжують надходити повідомлення про численні руйнівні обстріли міста Миколаєва та всієї території Миколаївської області. Зокрема 12 липня, згідно зі звітами з гуманітарної безпеки та місцевими джерелами, у центрі Миколаєва влучено у дві лікарні. Наступного дня, 13 липня, загинули внаслідок бойових дій у цьому районі ще п’ять цивільних осіб. Бої та військові дії продовжують витісняти людей з їхніх домівок аби не дозволити їм повернутися. По даним Міжнародної організації з міграції переміщені всередині України особи у кількості понад 5 млн вже повернулися додому, а близько 6,3 млн усе ще залишаються внутрішньо переміщеними. Кількість вимушено переміщених осіб, які шукають притулку в європейських країнах, як і раніше, становить майже 6 мільйонів. У своєму звіті Агентство ООН у справах біженців (УВКБ) наголошує, що лише 16% опитаних біженців планують повернутися в Україну, проте через високий рівень невпевненості щодо майбутнього більшість з них може зробити це лише тимчасово.

Доступ до чистої води для цивільного населення в районах, спустошених військовими діями, залишається складним через масштабне руйнування інфраструктури водопостачання та електропостачання. Підвищується ризик інфекційних захворювань та захворювань, що передаються через воду, у постраждалих районах. Продовжує зростати занепокоєння щодо охорони здоров’я матері і новонароджених, психічного здоров’я та лікування хронічних захворювань, особливо для вразливих груп, таких як люди з інвалідністю, діти та молодь, жінки та дівчата, медичні працівники та внутрішньо переміщені особи. Зростає необхідність у підтримці психічного здоров’я по всій країні, особливо для дітей, причому є побоювання що потреба у психіатричній допомозі зростатиме принаймні протягом п’яти років після закінчення війни.

Війна завдала значної шкоди аграрному сектору України, який до її початку становив 11% валового внутрішнього продукту. Знищені або пошкоджені тисячі гектарів родючої землі. Лише 8 липня у Степногорську Запорізької області артилерійський обстріл спричинив загоряння сільськогосподарських об’єктів та врожаю пшениці в полях, у результаті чого було пошкоджено близько 12 гектарів пшеничних полів. Повідомляється також про сильні пожежі, що охопили сільськогосподарські об’єкти в Дніпропетровській області. Посилення обстрілів може призвести до зриву збору врожаю та вплинути на продовольчу безпеку держави та багатьох країн світу.

Війна продовжує забирати численні життя. Лише за перші 11 днів липня щонайменше 135 мирних жителів України, у тому числі 6 дітей, були вбиті та 280 отримали поранення на підконтрольній Уряду території. Загальна кількість підтверджених жертв серед цивільного населення з початку війни 24 лютого перевищила на 13 липня 11500 осіб. Понад 5020 українців, у тому числі 300 дітей, загинули, а 6520 отримали поранення, майже 400 з них – діти. Фактична кількість жертв серед цивільного населення, ймовірно, набагато більше, оскільки бойові дії, що тривають, роблять окуповані райони недоступними і продовжують лише збільшувати загальну кількість жертв.

Внаслідок ракетних ударів у Вінниці 14 липня загинуло 25 людей, ще понад 200 звернулися за медичною допомогою, 68 з них було госпіталізовано. Ракетний удар по Вінниці став третім за кількістю жертв ударом по Україні з 24 лютого. Цей інцидент стався після ракетного удару 9 липня по Часовому Яру, а також обстрілу житлового будинку та бази відпочинку в Сергіївці Одеської області 1 липня, внаслідок чого загинула щонайменше 21 людина. Тим часом, основні бойові дії, як і раніше, точилися в Донецькій області. 18 липня внаслідок влучання ракети в будівлю в Торецьку загинули шість цивільних осіб, ще двох врятовано з-під завалів. 19 липня надійшли повідомлення про нові обстріли та жертви в Краматорську та Слов’янську.

23 липня співробітники ООН в Одесі стали свідками удару по території порту через день після досягнення домовленості в межах Чорноморської ініціативи з перевезення зерна та іншої сільськогосподарської продукції з України на світові ринки. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш «беззастережно засудив» удар. Проте по Одеській області було нанесено ще кілька ударів, у тому числі по курортному місту Затока, внаслідок яких був пошкоджений міст і поранено принаймні одну людину. Згідно з гуманітарними звітами УКГС з питань безпеки, упродовж липня Одеська область зазнала ударів 20 раз, що призвело до загибелі 21 цивільної особи, а ще 50 цивільних було поранено. Інше портове місто Миколаїв  зазнає щоденних обстрілів після низки ударів попереднього тижня. Внаслідок одного з таких ударів було зруйновано склад, у якому зберігалася гуманітарна допомога. Мер Миколаєва повідомив, що внаслідок ракетного ударів 23 липня було пошкоджено будинки, в тому числі ще один склад, навчальний заклад та житлові будинки, а також було поранено 5 цивільних осіб. В цілому, в липні, Миколаївська область зазнавала ударів не менше 184 разів і, крім пошкодження та руйнування інфраструктури, загинули 22 мирні жителі та 86 отримали поранення.

Бойові дії також були зосереджені на сході, особливо на Донеччині. Слов’янськ знову потрапив під обстріли. За свідченням мера, поточні пошкодження інфраструктури можуть призвести до замерзання та припинення роботи системи водопостачання взимку, коли температура опуститься нижче нуля. До цього мер додав, що пошкоджено також систему газопостачання і до зими її вже не вдасться відремонтувати. За повідомленням української влади, в Маріуполі посилюється проблема водопостачання.

Тривають обстріли Харкова та Харківській області, що призводить до руйнації цивільної інфраструктури та численних загиблих та поранених серед мирних жителів. Очільник області зазначив, що після обстрілів іноді виникають пожежі, які знищують посіви. В одному випадку згоріло 30 га пшениці. 26 липня внаслідок обстрілу було пошкоджено газопровід, і тисячі будинків залишилися без газу.

21 липня компанія «Енергоатом», яка є оператором атомних електростанцій, повідомила про ситуацію на Запорізькій АЕС, яка викликає занепокоєння. На станції зберігається велика кількість військової техніки, вибухових речовин, боєприпасів та зброї, що становить серйозну загрозу для життя і здоров’я населення та навколишнього середовища. Станція розташована у Запорізькій області на південному сході країни та з початку березня не підконтрольна Уряду України.

29 липня надійшло повідомлення про загибель 50 українських військово полонених, які утримувалися в Оленівці на непідконтрольній Уряду території Донецької області. У заяві Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) відзначалося, що попри його пропозиції евакуювати поранених і надати лікарські препарати, захисне обладнання й матеріали для збору доказів, дозволу від російської сторони так і не було отримано. 3 серпня Генеральний Секретар ООН під час пресконференції заявив, що він розпочне місію для встановлення фактів обстрілу СІЗО в Оленівці.

Активні бойові дії, що не припиняються в Донецькій області, а також посилення ракетних обстрілів Миколаєва на півдні країни загострили гуманітарні потреби. Повідомлялося про нові ракетні обстріли, унаслідок яких на території Донеччини по обидва боки лінії фронту за суботу та неділю (30-31 липня) загинуло понад 90 цивільних осіб. Тільки за 2 серпня кількість жертв зросла на 30 осіб. На півдні України наймасованих обстрілів з початку війни зазнавав Миколаїв. За інформацією, наданою адміністрацією області, а також звітами про безпекову ситуацію, підготовленими гуманітарними організаціями, обласне місто щодня зазнавало обстрілів, які спричинили численні жертви серед цивільного населення. 29 липня внаслідок вибуху кластерної бомби поблизу зупинки громадського транспорту загинуло 7 цивільних осіб і ще 19 отримали поранення. 31 липня під час обстрілів було випущено десятки ракет, які призвели до жертв серед городян і масштабних руйнувань обласного центру. Повідомляється про велику кількість людських жертв внаслідок обстрілів 1 та 2 серпня, а також руйнування десятків квартир, житлових будинків та інших споруд, зокрема медичної установи та складу лікарських препаратів. Доступ до медичних послуг у Миколаєві й прилеглих районах залишається обмеженим.

Серпень: промінь надії

1 серпня відбулася подія, яку назвали «променем надії»: у цей день з Одеси в межах Чорноморської ініціативи з перевезення зерна вийшло перше торговельне судно з 26000 тонами кукурудзи на борту, призначеної для постачання на світові ринки. Генеральний секретар ООН щиро привітав відправлення Razoni, першого судна, яке вийшло з одеського порту після 26 лютого, і додав, що сподівається, що воно стане одним із багатьох суден, які відправляються з українських чорноморських портів з мільйонами тон зерна та іншої сільськогосподарської продукції на борту.

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) станом на 31 липня підтвердила 12584 постраждалих серед цивільного населення з 24 лютого: 5237 загиблих (зокрема 2056 чоловіків, 1400 жінок, 165 хлопчиків і 146 дівчат) та 7257 поранених (зокрема 1446 чоловіків, 1048 жінок, 221 хлопчиків й 155 дівчат). Більше як половину жертв було зареєстровано й підтверджено у Донецькій і Луганській областях. На думку ММПЛУ фактичні цифри значно вище.

1 серпня Уряд України оголосив обов’язкову масову евакуацію всього цивільного населення, яке залишається на підконтрольних Уряду територіях Донецької області. Розпорядження було видано після численних звернень голів обласних державних адміністрацій Донецької та Луганської областей. Причиною евакуації є необхідність виїхати з районів, де тривають бойові дії, оскільки внаслідок пошкодження критичної інфраструктури припинився доступ до водопостачання, газопостачання й опалення. За словами Віце-міністерки з питань реінтеграції Ірини Верещук, ще 500 000 жителів східної України будуть змушені виїхати з місць постійного проживання до настання холодів. Перша група в складі 136 дорослих да дітей прибули потягом з Покровська в Донецькій області в Кіровоградську область. Після зустрічі з представниками гуманітарних організацій та органів влади групу було розподілено трьома центрами компактного проживання в обласному центрі Кропивницьку.

Війна в Україні продовжує спричиняти велику кількість постраждалих серед цивільного населення. Лише за перший тиждень серпня, за даними, перевіреними Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ), загинули понад 60 мирних жителів, а понад 200 дістали поранення. Попри те, що більшість жертв спричинено використанням вибухової зброї з великою зоною ураження, надходить дедалі більше повідомлень про загибель, поранення чи каліцтво людей через інциденти, пов’язані з мінами чи іншими вибухонебезпечними предметами. Згідно зі звітами про гуманітарну безпеку, з 24 лютого по всій країні було зареєстровано 37 таких інцидентів, внаслідок яких загинули 17 цивільних осіб і ще 27 дістали поранення.

Внаслідок інтенсивних бойових дій з початку війни РФ  проти України 17,7 млн людей потребують гуманітарної допомоги, що на 2 млн більше, ніж в квітні. Тривалі бойові дії і зіткнення продовжують спричиняти руйнування критично важливої інфраструктури, посилюючи гуманітарну кризу. Протягом останнього тижня небезпека й обстріли також перешкоджали евакуації цивільного населення на сході та півдні та викликали серйозне занепокоєння щодо безпеки Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС).

Повідомлення про обстріли 5 й 6 серпня в районі ЗАЕС спонукали Генерального директора Міжнародного агентства з атомній енергії (МАГАТЕ) Рафаеля Маріано Гроссі оприлюднити заяву, в якій наголошується на важливості якнайшвидшого направлення Агентством на станцію Місії експертів з ядерної безпеки, захисту й гарантій. Український оператор станції, компанія «Енергоатом», повідомила, що обстріл призвів до зупинки одного з трьох активних реакторів, було завдано шкоди деякій інфраструктурі станції й що загальна ситуація залишається небезпечною. Пан Гроссі заявив, що ці події є порушенням кількох принципів ядерної безпеки. Він також отримав  підтримку Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша, який виступаючи 8 серпня в Японії з нагоди 77-ї річниці першого ядерного бомбардування Хіросіми, назвав будь-який удар по будь-якій атомній електростанції «самогубством».

Згідно зі звітами про гуманітарну безпеку, обстріли також вплинули на евакуацію цивільного населення з міста Нікополь Дніпропетровської області на протилежному березі річки Дніпро від Запорізької області. 10 серпня влада повідомила, що 13 людей загинули, а 11 дістали поранення внаслідок нічних ракетних обстрілів двох населених пунктів у Нікопольському районі, особливо міста Марганця, де згідно з інформацією, загинуло 12 осіб і 9 дістали поранення. Обстріл також завдав значної шкоди цивільній інфраструктурі, включно з двома школами й гуртожитком, і порушив газопостачання для щонайменше 1000 мешканців. Крім того, надійшла інформація про ракетні обстріли Вінницької області 7 серпня й Черкаської області 8 серпня, які менше постраждали від війни.

Станом на 9 серпня щонайменше 12 суден з понад 375 000 тон зернових і харчових продуктів вийшли з морських портів України.

Неоголошена війна РФ проти України триває шість місяців і гуманітарної допомоги потребують майже 18 млн людей, що становить 40% населення України. Упродовж перших трьох тижнів серпня загинули й отримали поранення понад 840 цивільних осіб, а загальна кількість постраждалих із початку війни перевищила 13400. Очікується, що ситуація погіршиться з настанням зими внаслідок нової хвилі переміщення населення, зокрема зі східних районів та зруйнованих міст, де у мешканців відсутній доступ до газо- та водопостачання або ж вони змушені жити в пошкоджених будинках. За даними органів влади України, через бойові дії близько 628000 приватних домогосподарств та комерційних підприємств, понад половина яких (381 000) знаходяться в Донецькій області, залишаються без електропостачання.

Бойові дії та обстріли східних та південних районів України, що не припинялися протягом серпня, а також ракетні удари по інших районах країни призвели до подальшого руйнування цивільної інфраструктури та стали причиною загибелі та поранення значної кількості цивільних осіб. Унаслідок ракетного удару по залізничній станції Чаплине в центрі України 24 серпня загинули та отримали поранення мирні жителі. Також було пошкоджено цивільні об’єкти, розташовані поблизу станції. Повідомляється про інтенсивні обстріли у прифронтових містах, зокрема в Нікополі та Зеленодольську в Дніпропетровській області. Було пошкоджено десятки будинків, шкіл, крамниць і аптек. Не припиняються постійні обстріли міст Авдіївка та Бахмут.

Продовжують зазнавати щоденних ударів Харків та райони Харківської області. Правозахисні групи повідомляють, що через ракетні удари по Харкову в ніч з 17 на 18 серпня постраждало багато людей: число загиблих та поранених становило 17 та 32 особи відповідно. Тривали щоденні обстріли Миколаївської області, у тому числі 20 серпня, коли через потрапляння ракети в жилий будинок у Вознесенську 14 осіб, з них 3 дітей, дістали поранення.

Тимчасом посилювалася напруга довкола безпекової ситуації Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС) в Енергодарі. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш у виступі 18 серпня під час свого другого візиту в Україну з початку війни сказав, що «здоровий глузд має переважати, щоб уникнути будь-яких дій, які можуть поставити під загрозу фізичну цілісність та безпеку атомної станції». Він зазначив, що Секретаріат ООН підтримує відправлення місії Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) для проведення перевірки на ЗАЕС за умови отримання згоди на це від України та РФ. Тим часом територію станції має бути демілітаризовано. 22 серпня під обстріл потрапив и був пошкоджений теплорозподільний пункт в Енергодарі. Очікувалось, що візит експертів МАГАТЕ, метою якого є оцінювання ситуації на ЗАЕС, відбудеться найближчими днями.

22 серпня у зв’язку з початком нового навчального року 1 вересня Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) опублікував заяву щодо дітей, які загинули чи отримали поранення під час війни. Заяву було зроблено з посиланням на дані, підтверджені Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ), згідно з якими впродовж перших шести місяців війни в Україні було вбито або поранено 1000 дітей (362 та 610 відповідно). Загалом ММПЛУ підтвердило, що станом на 21 серпня в Україні з початку війни загинуло та було поранено щонайменше 13477 цивільних осіб. Тільки протягом перших трьох тижнів серпня загинуло або було поранено понад 840 мирних жителів. Водночас цей показник є нижчим за середньомісячний показник, якій було підтверджено в травні, червні та липні.

23 серпня Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) оприлюднило заяву стосовно наміру РФ провести в Маріуполі судовий процес над українськими військовополоненими. УВКПЛ наголосило, що згідно з нормами міжнародного гуманітарного права особи, які мають право на отримання статусу військовополоненого, користуються імунітетом комбатантів та не можуть переслідуватися за участь в бойових діях. З початку війни українські військовополонені утримуються без доступу до них незалежних спостерігачів. Крім того, Генеральний Секретар ООН Антоніу Гутерреш призначив членів місії зі встановлення фактів, яка має провести розслідування обставин інциденту, що стався в Оленівці 29 липня, коли унаслідок обстрілу СІЗО загинуло понад 50 українських військовополонених.

24 серпня війна в Україні перетнула шестимісячну позначку. Увесь цей час працівники гуманітарних організацій продовжували надавати життєво необхідну допомогу 12 млн жителів усіх регіонів України. Це стало можливим завдяки невтомним зусиллям більш ніж 530 організацій, 60% яких становлять українські НУО, їхнього персоналу та волонтерів, що працюють в усіх куточках країни.

Безпекова ситуація на сході та півдні продовжує в серпні погіршуватися, що змушує місцеву владу поширити обов’язкову евакуацію на деякі райони Запорізької, Миколаївської та Харківської областей. Повідомляється про смертоносні ракетні удари по інших регіонах. Оголошено про місію інспекторів Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) до Запоріжжя. Новий начальний рік розпочався як в очній, так і в онлайн-формі.

Найжорстокіші бої тривають у Донецькій області, де протягом 26-28 серпня було зафіксовано щонайменше 65 загиблих серед цивільного населення по обидві боки лінії фронту. Сильно постраждали підконтрольні Уряду міста Бахмут, Краматорськ і Слов’янськ. Міжнародний Комітет Червоного Хреста засудив обстріл його колишньої бази в Слов’янську 29 серпня, у результаті чого було пошкоджено приміщення та транспортні засоби, які використовує загін швидкого реагування Товариства Червоного Хреста України. Також повідомляється про десятки постраждалих серед цивільного населення 30 серпня внаслідок вельми інтенсивних обстрілів Харкова та поселень по всій Харківській області. На півдні України зазнавали жорстоких щоденних ударів Миколаїв і Миколаївська область.

Активізувались бойові дії у Запорізькій області. Надходили повідомлення про регулярні обстріли населених пунктів Кам’янка (26 серпня) та Оріхів (28 серпня). Крім цього, постраждали від ворожих нападів інші прифронтові міста та селища, ракетні удари нанесені по адміністративному центру області Запоріжжю. Залишається неурегульованою ситуація навколо Запорізької атомної станції (ЗАЕС), на території якої відбуваються військові дії та обстріли. Організація Об’єднаних націй закликала до демілітаризації територій та доступу до неї інспекторів МАГАТЕ, які не мали змоги відвідати станцію з початку війни. 29 серпня Генеральний директор Рафаель Маріано Гроссі оголосив, що «цей день настав, місія підтримки та допомоги МАГАТЕ до Запоріжжя вже в дорозі» і що він очолить місію на ЗАЕС.

Моніторингова місія з прав людини в Україні (ММПЛУ) підтвердила станом на 28 серпня про 13718 постраждалих серед цивільного населення по всій Україні з початку війни – 5663 людини загинули та 8055 поранено. Найбільші втрати серед цивільного населення продовжують реєструвати та підтверджувати у Донецькій та Луганській областях.

30 серпня ММПЛУ також опублікувала заяву з нагоди Міжнародного дня жертв насильницьких зникнень і надала оновлену інформацію про ситуацію в Україні. ММПЛУ охарактеризувала насильницькі зникнення як «тяжке порушення прав людини» та пояснила, що це відбувається, коли людину позбавляють волі державні органи, які зазвичай приховують долю чи місце перебування особи, позбавляючи жертву законного захисту та породжуючи атмосферу небезпеки та страху. ММПЛУ повідомила, що з 24 лютого вона підтвердила понад 350 випадків насильницьких зникнень в Україні з початку війни. З них 300 були скоєні Збройними силами РФ та пов’язаними з ними озброєними групами. Було задокументовано 14 випадків, коли жертви були знайдені мертвими або померли під час затримання. ММПЛУ також заявила, що багато таких порушень ще очікують підтвердження. Відсутність доступу ООН та інших незалежних спостерігачів до місць несвободи на території, окупованої Збройними силами РФ є одним із факторів, який дозволяє здійснювати такі порушення.

Віце-прем’єр-міністр - міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук 27 серпня повідомила, що окрім обов’язкової евакуації мешканців  з підконтрольних Уряду територій, яка триває, Уряд також планує оголосити обов’язкову евакуацію жителів із деяких районів Запорізької, Миколаївської та Харківської областей. Держава забезпечує проїзд, проживання, харчування, медичне обслуговування та виплати від 2000 до 3000 гривень. Обов’язкова евакуація мешканців Донецької області почалася 1 серпня, а 29 серпня Національна поліція повідомила, що вже евакуйовано 11700 осіб, у тому числі майже 2000 дітей та понад 500 людей з інвалідністю. Водночас процес евакуації залишається небезпечним. Повідомляється, що внаслідок ракетного удару по залізничній станції в Чаплиному 24 серпня постраждали мирні жителі, які виїжджали зі сходу. А у звіті з питань гуманітарної безпеки Міжнародної неурядової організації зазначається, що після обстрілу був скасований евакуаційний поїзд. Пізніше та ж Міжнародна неурядова організація повідомила, що 29 серпня люди, які очікували виїзду з території Запорізької області на блокпосту у Василівці, були змушені ховатися під машинами, коли почався обстріл.

Станом на 23 серпня кількість внутрішньо переміщених осіб в Україні зросла на 330000 у порівнянні з попереднім місяцем і складала майже 7 млн, як повідомляє Міжнародна організація з міграції  у своєму Звіті за 8 тур. У Звіті також йдеться про те, що 6 млн українців, які раніше під часи війни залишили свої домівки, повернулись додому, переважно до Києва та північних областей. Але серед 6,97 млн громадян України, які зараз є переміщеними особами, понад 60% залишаються в такому статусі упродовж трьох місяців або довше, і їхні потреби зростають, включаючи гроші, роботу та належне житло на зиму.