Банк соціологічних даних пандемії COVID-19

Інститут соціології НАН України започатковує Банк соціологічних даних пандемії COVID-19.

Цей інформаційно-аналітичний ресурс є результатом реалізації проєкту 2020.01/0212 “Соціальні наслідки пандемії COVID-19 в контексті суспільної трансформації в Україні: соціологічний підхід” за грантової підтримки Національного фонду досліджень України для виконання наукових досліджень і розробок у 2020 році.

Мета цього ресурсу – акумуляція соціологічних даних, професійної аналітики, експертиз та емпіричних досліджень щодо проблематики соціальних аспектів і наслідків пандемії COVID-19. 

Соціологічне опитування «Соціальні наслідки COVID-19 в Україні» Інституту соціології НАН України (липень-серпень 2021)

Соціологічне опитування було здійснене в рамках реалізації дослідницького проєкту Інституту соціології НАН України «Соціальні наслідки пандемії COVID-19 в контексті суспільної трансформації в Україні: соціологічний підхід» за грантом НФДУ. Опитування було проведене соціологічною фірмою ТОВ «ХЬЮМЕН РЕСЕАРЧ» з 28 липня по 7 серпня 2021р. методом інтерв'ю «обличчям-до-обличчя». Загальна  вибіркова сукупність (2000 респондентів) репрезентує доросле населення України (віком 18 років і старше). До вибірки не включені території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі  райони Донецької та Луганської областей. Статистична похибка з ймовірністю 0.95 не перевищує  2.2%  (без урахування вибіркового дизайн-ефекту).

Основні результати опитування.

Ступінь поширення пандемії та засоби профілактики.

За результатами опитування кожен п’ятий з респондентів (20,4%) вже хворів на COVID-19 з підтвердженням позитивного ПЛР-тесту, ще 6% респондентів також вважають, що перехворіли на COVID-19, бо мали підтверджений контакт з інфікованим, але самі тесту не робили (Таблиця 1).

Таблиця 1

Чи хворіли Ви самі або хтось серед Вашого близького оточення (близькі, родичі, сусіди чи знайомі) на коронавiрус?

	%
Так, хворів (-ла) сам (-а), мав (-ла) позитивний ПЛР-тест	20.4
Так, хворів (-ла) сам (-а), але тест не робив (-ла), бо мав   (-ла) підтверджений контакт	6.0
Хворів (-ла) якоюсь інфекцією, можливо і ковідом, але тест не робив (-ла)	6.1
Не хворів (-ла) сам (-а), але хворів хтось з тих, з ким спільно проживаю	6.8
Не хворів (-ла) сам (-а), але знаю особисто людей, які хворіли	23.7
Не хворів (-ла) сам (-а) і не знаю особисто людей, які хворіли	35.7
Важко відповісти/відмова від відповіді	1.4

Щодо ймовірності зараження COVID-19 особисто для себе оцінки респондентів здебільшого розділились поміж середнім ступенем ймовірності (39,2%) і низькою ймовірністю (37,6%). Водночас 12% респондентів вважають цю ймовірність високою. Оцінки респондентами ймовірності захворювання COVID-19 корелюються з віком – молодші за віком респонденти вважають таку ймовірність нижчою, старші – вищою.

Ставлення до профілактичних заходів захисту проти коронавірусу

  У своїй переважній більшості респонденти дотримуються рекомендованих профілактичних заходів захисту проти коронавірусу. Так майже 73% респондентів намагаються дотримуватися соціальної дистанції, 69% опитаних намагаються надягати маску при будь-яких контактах з людьми за межами дому і більш ніж 80% респондентів стали частіше мити руки та користуватися антисептиком. І хоча лише четверта частина опитаних різною мірою задоволені якістю медичного обслуговування в країні, переважна частина респондентів (74,6%) сподіваються отримувати рекомендації сімейного лікаря та перебувати під медичним наглядом в разі появи симптомів, схожих на коронавірус.
  Подібна суперечність в громадській думці існує і у ставленні громадян до офіційної інформації про коронавірус. З одного боку респонденти у своїй переважній більшості (75,8%) різною мірою погоджуються щодо твердження про необхідність дотримуватись встановлених урядом правил в контактах з іншими людьми в обставинах пандемії. З іншого боку лише третина респондентів згодні із твердженням про свою довіру офіційним повідомленням уряду та місцевої влади про перебіг пандемії в Україні і
майже половина респондентів (48,3%) різною мірою не довіряють офіційній інформації (Таблиця 2).

Таблиця 2

Якою мірою Ви згодні або не згодні з твердженням «Я цілком довіряю офіційним повідомленням уряду та місцевої влади про перебіг пандемії в Україні»?

	%
Повністю згоден	16.6
Скоріше згоден	17.8
Важко сказати, згоден чи ні	16.4
Скоріше не згоден	22.6
Зовсім не згоден	25.7
Важко сказати/Відмова від відповіді	1.1

Втім варто зазначити, що респонденти також здебільшого не довіряють і неофіційним джерелам, зокрема повідомленням в соцмережах, думці друзів та близьких щодо перебігу пандемії в країні. У такій ситуації вакууму довіри цілком закономірним є те, що більшість респондентів (43%) вважають коронавірус «штучною кризою, за якою стоять чиїсь інтереси» і більшість опитаних (42 %) схиляються до версії про штучне походження корона вірусу з його навмисним розповсюдженням як свого роду біологічної зброї (Таблиця 3).

Таблиця 3

З яким із тверджень щодо коронавірусу Ви особисто погоджуєтеся? (%)

	%
Коронавірус є штучною кризою, за якою стоять чиїсь інтереси	43
Коронавірус є реальною пандемією, яка несе загрозу людству	31
Коронавірус – це звичайний грип (ГРВІ) з певними особливостями і його загроза є сильно перебільшеною	18
Не знаю/ важко сказати/ відмова	8

Вплив пандемії на зміни у повсякденному житті.

Пандемія COVID-19 позначила свій глобальний вплив на багато сфер життя суспільства, особливо на соціально-економічну сферу. Разом з тим варто зазначити, що з часом, зокрема з розгортанням масштабних і часто успішних кампаній вакцинації у світі, проявляються і доволі потужні процеси відновлення, адаптації і так би мовити «нормалізації» епідеміологічної надзвичайності у багатьох суспільствах, їх поступового пристосування до нової соціальної та економічної реальності. У відносно спокійний щодо епідеміологічної ситуації літній період опитування в Україні більшість респондентів (41,4%) констатують відсутність особливих змін у своєму матеріальному становищі за час пандемії (з весни 2020 р.). Водночас більше ніж третина респондентів (35,5%) зазначили погіршення свого матеріального становища у період пандемії. Також показовим є те, що лише незначна частина опитаних (2,7%) зазначили покращення свого матеріального становища у цей період.
  Кожен п’ятий з опитаних особисто зазнав звільнення з роботи або залишилися без заробітку частково або повністю. У 22% респондентів хтось з родичів був звільнений з роботи або залишився без заробітку частково або повністю. 17% респондентів зазначили, що в них виникла заборгованість перед банками, іншими фінансовими установами або приватними особами (Таблиця 4).

Таблиця 4

З якими з перелічених наслідків економічної кризи в Україні в результаті пандемії зіткнулися Ви особисто або члени Вашої родини? %

	Так	Ні	Важко сказати/ Відмова від відповіді
Ви особисто були звільнені з роботи або залишилися без заробітку частково або повністю	20.4	77.6	2.1
Хтось із Вашої родини був звільнений з роботи або залишився без заробітку частково або повністю	22.2	76.3	1.5
У Вас особисто виникла заборгованість перед банками, іншими фінансовими установами або приватними особами	17.1	82.1	0.9
У когось з Вашої родини виникла заборгованість перед банками, іншими фінансовими установами або приватними особами	16.8	80.0	3.3

Водночас певним ефектом соціально-психологічної адаптації суспільства можна пояснити те, що для на думку більшості респондентів їх спосіб життя загалом з початком пандемії коронавірусув Україні з весни 2020 року або змінився незначним чином (43,6%), або взагалі не змінився (30,4%). І лише четверта частина опитаних (26,1%) визнає значні зміни у власному способі життя.

Ставлення до карантину та готовність до нього

З приходом осені можливо поновлення більш жорстких карантинних заходів. Якою мірою населення готове до цього і як люди ставляться до карантину? (Таблиця 5).

Таблиця 5

За яких умов Ви вважатимете виправданим запровадження жорсткого карантину у Вашому населеному пункті: із закриттям більшості магазинів, ринків, релігійних установ, обмеженням руху громадського транспорту тощо? (%)

Відсутність місць для госпіталізації хворих на коронавiрус	29
Зростання кількості важкохворих	36
Зростання смертності через коронавiрус	40
Поширення нового, більш небезпечного штаму (виду) коронавiрусу	29
За жодних умов не підтримаю жорсткий карантин	23
Важко відповісти /ВІДМОВА	9

Більше всього респондентів (40%) вважатимуть виправданим запровадження жорсткого карантину у їхньому населеному пункті за умов зростання смертності через коронавірус. Водночас майже четверта частина опитаних (23%) заявили, що за жодних умов не підтримують жорсткий карантин.

Оцінки дій влади щодо протистояння пандемії

Як змінилися оцінки населенням дій влади у боротьбі з коронакризою та її наслідками за рік – з 2020 по 2021 роки? Згідно з даними моніторингового дослідження минулого року і даними цього дослідження 2021 року оцінки дій влади дещо змінилися у бік погіршення, трохи меншою стала частка тих, хто оцінив зусилля влади позитивно “влада робить все, що може” (13% у 2020 р. і 11% відповідно у 2021 р.). Водночас збільшилася частка тих, хто вважає, що “влада щось робить, але цього недостатньо” з 52%
до 61% відповідно. Частка тих респондентів, які вважають, що “влада нічого не робить щодо протидії епідемії”, теж трохи збільшилася з 22% до 25%, тобто кожен четвертий респондент констатує повну бездіяльність влади в цьому питанні (Таблиця 6)

Таблиця 6

Що Ви думаєте з приводу зусиль української центральної влади в боротьбі з пандемією коронавіруса? (%)

	2020	2021
Влада робить все, що може	13	11
Влада щось робить, але цього недостатньо	52	61
Влада нічого не робить для цього	22	25
Інше	2	1
Важко сказати	12	3

Водночас, згідно результатів опитування, основну відповідальність за результати боротьби проти пандемії коронавірусу в нашій країні громадяни в основному покладають на органи центральної влади – уряд, зокрема Міністерство охорони здоров’я і Президента (Таблиця 7).

Таблиця 7

Хто несе відповідальність за результати боротьби проти пандемії коронавірусу в нашій країні? (не більше 3-х варіантів відповідей)

	%
Уряд (Кабінет міністрів України)	38.5
Президент України	31.6
Верховна Рада (парламент) України	17.1
Міністерство охорони здоров'я України	50.3
Місцева влада (обласні адміністрації, обласні та районі ради, мери міст)	12.9
Громадські об'єднання та організації	2.3
Всі громадяни	28.5
Важко відповісти	8.0

Ставлення громадян України до вакцинації від COVID-19 (травень 2021р.)

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 21 по 26 травня 2021 року методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів.

Аудиторія: було опитано 2017 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Дослідження проводилося за фінансової підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за свободу» в Україні.

Основні результати дослідження:

• Порівняно з березнем 2021р. з 51,5% до 43% зменшилася частка респондентів, які відповіли, що не мають наміру робити щеплення від коронавірусу, з 12% до 19% зросла частка тих, хто має намір зробити його в найближчому майбутньому (або вже зробили таке щеплення), з 16% до 19% — частка тих, хто мають намір це зробити, але пізніше, 10% (стільки ж, як і в березні) мають намір це зробити лише тоді, коли це буде потрібно за формальними вимогами (наприклад, для поїздки за кордон).
• Чим старші респонденти тим частіше вони висловлюють відсутність бажання робити щеплення (їх частка зростає від 38% серед тих, кому від 18 до 29 років, до 51% серед тих, кому 60 і більше років).
• Серед тих, хто не відмовляється від наміру робити щеплення від COVID-19, 59% готові роботи його лише за умови, що воно буде безкоштовним (це більше, ніж у березні, на 7%), 23% з-поміж них готові платити за нього, а ще 6% готові платити за те, щоб вакцинуватися поза чергою. Чим старші респонденти, тим частіше вони відповідають, що готові вакцинуватися лише безкоштовно (частка таких зростає від 49% серед тих, кому від 18 до 29 років, до 77% серед тих, кому 60 і більше років).

 Дивитись детальніше – https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/stavlennia-gromadian-ukrainy-do-vaktsynatsii-vid-covid19-traven-2021r 

 

В УКРАЇНІ ХВОРИХ НА КОВІД-19 БІЛЬШЕ, НІЖ ЗА ОФІЦІЙНОЮ СТАТИСТИКОЮ! ДУМКИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ПРОБЛЕМ ПАНДЕМІЇ COVID-19: ОЦІНКА РІВНЯ ЗАХВОРЮВАНОСТІ, РИЗИКІВ ІНФІКУВАННЯ ТА СТАВЛЕННЯ ДО ВАКЦИНАЦІЇ

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС)  упродовж 13-15 квітня 2021 року провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.

Аудиторія: опитано 2001 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує 2,4%.

Основні результати дослідження:        

• На питання «Чи Ви вже перехворіли або зараз хворієте на COVID 19? / Чому Ви вважаєте, що це саме COVID 19 – робили тести чи тільки за симптомами?»,65% опитаних відповіли, що не хворіли,  29% – що хворіли.  З тих, хто хворів 17% робили тест, 12% – відчували симптоми.

Графік 1.  Чи Ви вже перехворіли або зараз хворієте на COVID 19? / Чому Ви вважаєте, що це саме COVID 19 – робили тести чи тільки за симптомами?    

 

• На запитання «Чи готові Ви особисто зробити щеплення у найближчі декілька місяців?», 43% відповіли, що готові, 53% - що не готові. Порівняно з березнем, ставлення до вакцинації покращилося: кількість готових вакцинуватися збільшилася на 10 процентних пунктів (з 33% до 43%), а не готових – зменшилася на 9 процентних пунктів (з 62% до 52%).

Дивитись детальніше - http://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1032

 

УКРАЇНА НА КАРАНТИНІ: МОНІТОРИНГ СУСПІЛЬНИХ НАСТРОЇВ (БЕРЕЗНь 2021)

Загальнонаціональне опитування соціологічної групи Рейтинг, проведене 26-28 березня 2021 року.

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing --телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0% 

Основні результати дослідження:

• 58% часто слідкують за новинами про коронавірус, 21% роблять це інколи, 12% – рідко. Лише 8% взагалі не цікавляться такими новинами. Зі зростанням рівня захворюваності інтерес до цієї інформації збільшився. Частіше інших відслідковують такі новини люди старшого віку та жінки. 
• 63% підтримують запровадження «жорсткого» карантину якщо захворюваність на коронавірус суттєво зростатиме. 34% – протилежної думки. З початку березня спостерігається зростання підтримки «жорсткого»  карантину.
• 61% очікують, що поширення коронавірусу зменшиться внаслідок запровадження «жорсткого» карантину, 37% – мають протилежну думку. Найбільше підтримують «жорсткий» карантин і вірять, що він зменшить захворюваність респонденти старшого віку, жінки, а також ті, хто часто слідкують за новинами про коронавірус. 

Дивитись детальніше - http://ratinggroup.ua/research/ukraine/ukraina_na_karantine_poryadok_i_bezopasnost_26-28_marta_2021.html

 

ВАКЦИНАЦІЯ В УКРАЇНІ: БАР’ЄРИ І МОЖЛИВОСТІ (18-19 БЕРЕЗНЯ 2021)

Загальнонаціональне опитування соціологічної групи Рейтинг, проведене 18-19 березня 2021 року.

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1500 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing --телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,5%. 

Основні результати дослідження:

• 59% опитаних часто слідкують за новинами про коронавірус. Ще 23% роблять це інколи, 11% – рідко. Лише 7% не слідкують за новинами про епідемію. Відносно більше споживачів новин про ситуацію з COVID-19 серед старшого населення та жінок. За останній місяць зросла частота слідкування за цими новинами майже до рівня листопада минулого року, коли був пік показників. 
• Рівень страху захворіти особисто на COVID-19  вдвічі нижчий за страх, що захворіють близькі.  Так, 80% зазначили, що хвилюються через те, що можуть захворіти їхні близькі та знайомі, 19% – не мають таких побоювань. Натомість щодо себе особисто, то хвилюються через те, що можуть захворіти 45%, не хвилюються – 54%. 
• За рік зросла кількість тих, хто не погоджується з думкою, що коронавірус не страшніший ніж звичайний грип (з 54% до 59%). Одночасно зросла і кількість тих, хто дотримується протилежної думки (з 32 до 39%).
• 71% вважають, що коронавірус – це штучно створений вірус, 19% – виник природнім шляхом.  Серед тих, хто вважає вірус штучно створеним, відносна більшість вважає, що його створили в результаті наукового експерименту (31%), як бактеріологічну зброю (27%) з метою зменшення кількості населення (40%). Ще 17% – з метою створення економічної кризи, 16% – з метою заробітку на вакцині, 12% – задля контролю над людьми. 

Дивитись детальніше - http://ratinggroup.ua/research/ukraine/vakcinaciya_v_ukraine_barery_i_vozmozhnosti_18-19_marta_2021.html

 

СТАВЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ ДО ВАКЦИНУВАННЯ І МОЖЛИВОГО КАРАНТИНУ, БЕРЕЗЕНЬ 2021

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) з 10 по 12 березня 2021 року провів опитування методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, computer-assisted  telephone  interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.  

Аудиторія: вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України - АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. В ході опитування проведено 2014 інтерв'ю.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1.1) не перевищує: 2.4% для показників, близьких до 50%, 2.1% для показників, близьких до 25%, 1.5% - для показників, близьких до 10%, 1.1% - для показників, близьких до 5%.

Основні результати дослідження:

• 36% населення ймовірно мали чи мають хворих у своєму домогосподарстві
• 16% українців вважають, що ризик захворіти на COVID 19 у найближчі 6 місяців високий, 39%, що середній,  а 31% - що низький
• 33% населення готові робити щеплення у найближчі місяці, 61% - не готові; головна причина небажання робити щеплення – недовіра до вакцини (54% серед тих, хто не готовий вакцинуватися)
• 57% погоджується на запровадження 'жорсткого карантину' (локдауну)  в Україні якщо захворюваність зростатиме, 40% не погоджується
• 45% населення ставляться позитивно до першочергової вакцинації публічних осіб і 25% негативно (схожі результати щодо політиків) 

Дивитись детальніше - http://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1021&page=1

 

Ставлення громадян України до вакцинації від COVID-19 (березень 2021р.)

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 5 по 9 березня 2021 року методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів.

Аудиторія: було опитано 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками.   

Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Основні результати дослідження:

• 51,5% респондентів відповіли, що не мають наміру робити щеплення від коронавірусу, 12% мають намір зробити його в найближчому майбутньому (або вже зробили таке щеплення), 16% мають намір це зробити, але пізніше, 10% мають намір це зробити лише тоді, коли це буде потрібно за формальними вимогами (наприклад, для поїздки за кордон), 10% ще не визначилися
• Чим старші респонденти тим частіше вони висловлюють відсутність бажання робити щеплення (їх частка зростає від 43,5% серед тих, кому від 18 до 29 років, до 57% серед тих, кому 60 і більше років).
• Серед тих, хто не відмовляється від наміру робити щеплення від COVID-19, 52% готові роботи його лише за умови, що воно буде безкоштовним, 22,5% з — поміж них готові платити за нього, а ще 5% готові платити за те, щоб вакцинуватися поза чергою (21% не визначилися). Чим старші респонденти, тим частіше вони відповідають, що готові вакцинуватися лише безкоштовно (частка таких зростає від 42% серед тих, кому від 18 до 29 років, до 64% серед тих, кому 60 і більше років).

Дивитись детальніше - https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/stavlennia-gromadian-ukrainy-do-vaktsynatsii-vid-covid19-berezen-2021r

 

УКРАЇНА НА КАРАНТИНІ: МОНІТОРИНГ СУСПІЛЬНИХ НАСТРОЇВ (ХВИЛЯ #9, ЛЮТИЙ 2021)

За результатами опитування Соціологічної групи Рейтинг, проведеного 6-8 лютого 2021 року.

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%.

Основні результати дослідження:

• 49% часто слідкують за новинами про коронавірус, 24% роблять це інколи, 16% – рідко. 11% взагалі не цікавляться такими новинами. Динаміка свідчить, що поступово суспільний інтерес до цієї інформації зменшується, а частіше інших відслідковують такі новини люди старшого віку та жінки.
•  57% опитаних вважають оптимальними заходи, запроваджені владою щодо боротьби із коронавірусом. 21% вважають їх надто м’якими (найбільше серед старшого покоління), 9% – навпаки надто жорсткими (молодь та середній вік). За останні кілька місяців спостерігається зростання кількості тих, хто оцінює заходи по боротьбі з епідемією як оптимальні.
• 47% оцінили свій емоційний стан за останній тиждень як спокійний, 23% – як напружений. Порівняно з листопадом минулого року показники напруженості зменшилися. Вищий рівень тривожності, як і у попередніх дослідженнях, фіксується серед жінок, старших людей, а також тих, хто частіше відслідковують новини про коронавірус.
• Порівняно з листопадом минулого року, частота користування засобами індивідуального захисту дещо впала. Так, 78% опитаних стверджують, що часто одягають захисну маску, 18% – інколи або рідко, 4% – майже ніколи. 63% часто дезінфікують руки, 28% – інколи або рідко, 8% – майже ніколи. Лише 10% часто використовують захисні рукавиці, 31% – інколи або рідко, 59% – майже ніколи.

Дивитись детальніше – http://ratinggroup.ua/research/ukraine/ukraina_na_karantine_monitoring_obschestvennyh_nastroeniy_volna_9_6-8_fevralya_2021.html

 

Ставлення населення до карантину

ZMINA та Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва за підтримки ПРООН провели репрезентативне соціологічне дослідження.  Опитування проведене з 12 до 16 вересня поточного року. 

Аудиторія: опитали 2001 особу в усіх регіонах країни, крім окупованих територій, похибка дослідження не перевищує 2,4%.

Основні результати дослідження:

• Більшість респондентів погодилась із необхідністю 14-денної ізоляції для осіб, які прибувають з-за кордону чи з непідконтрольних уряду України територій (72%), забороною проведення масових заходів за участю більш ніж 10 осіб – культурних, розважальних, спортивних (63%) та забороною проведення релігійних зібрань у культових спорудах (60%).
• Понад половину опитаних погодились із доцільністю заборони транспортного сполучення між країнами, а 57% підтримали вимогу самоізоляції для людей, старших за 60 років. Тимчасове закриття закладів громадського харчування підтримали 56%.
• Водночас низку обмежень українці сприймали як необґрунтовані. Серед таких заборона руху громадського транспорту в межах населених пунктів (лише 27% підтримки, 68% – проти) та заборона транспортного сполучення між населеними пунктами – 28% за і 68% проти. Також заборону на перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтримали лише 32%. Заборону відвідувати парки, сквери, зони відпочинку, спортивні та дитячі майданчики підтримали 36% респондентів, проти – 59%.

Дивитись детальніше - https://dif.org.ua/article/stavlennya-naselennya-do-karantinu

 

Дослідження “Українське суспільство” Інституту соціології НАН України по проблематиці COVID-19.

Щорічне моніторингове дослідження “Українське суспільство” Інституту соціології НАН проведене з 19 вересня по 9 жовтня 2020 року методом роздаткового анкетування (самозаповнення анкети респондентом). Вибірка (1800 респондентів) є репрезентативною для дорослого населення (віком 18 років і старше) України за статтю, віком, типом поселення та поділом країни на адміністративно-територіальні одиниці (області). До вибірки не включені території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

1) Скажiть, будь ласка, наскiльки Вас хвилює проблема епiдемiї коронавiрусу?

	%
Дуже хвилює	34.3
Скорiше хвилює	37.9
Скорiше не хвилює	13.5
Зовсiм не хвилює	8.2
Важко сказати	6.1

 

2) На Вашу думку, за останнiй мiсяць ризик захворiти на коронавiрус зменшився, збiльшився, чи не змiнився?

	%
Зменшився	3.9
Збiльшився	51.0
Не змiнився	29.8
Важко сказати	15.2

 

3) Чи є серед Ваших близьких, родичiв, сусiдiв чи знайомих хтось, хто захворiв на коронавiрус?

	%
Так	27.2
Нi	65.6
Важко сказати	7.2

 

4) Що Ви думаєте стосовно зусиль української влади по боротьбi з поширенням епiдемiї коронавiрусу на територiї України?

	%
Влада робить все, що може	12.7
Влада щось робить, але цього недостатньо	51.6
Влада нiчого не робить для цього	22.1
Ваш варiант	1.9
Важко сказати	11.6

 

5) З яким iз тверджень стосовно карантину Ви згоднi найбiльше?

	%
Карантин та суворi обмежувальнi заходи потрiбно продовжити i надалi	21.6
Карантин потрiбно суттєво пом`якшити, але деякi обмежувальнi заходи продовжити i надалi	42.5
Карантин та суворi обмежувальнi заходи потрiбно вже закiнчити	22.4
Важко сказати	13.4

 

Дослідження Соціологічної групи Рейтинг  УКРАЇНА НА КАРАНТИНІ: МОНІТОРИНГ СУСПІЛЬНИХ НАСТРОЇВ (28-30 ЛИСТОПАДА 2020 р.)  

Дані про дослідження: Терміни проведення: 28-30 листопада 2020 р. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 дорослих (від 19 років) респондентів.

За результатами опитування:

• 59% респондентів часто слідкують за новинами про коронавірус, 21% роблять це інколи, 11% – рідко, 8% взагалі не цікавляться такими новинами. Частіше відслідковують новини про коронавірус люди старшого віку та жінки.
• 45% опитаних вважають оптимальними заходи, запроваджені владою щодо боротьби із коронавірусом. 30% вважають їх надто м’якими, 11% – навпаки надто жорсткими. За два тижні дещо зросла кількість тих, хто вважає дії влади надто м’якими.
• Водночас, підтримка запровадження «жорсткого карантину» (локдауну) зросла з 36 до 42%. (кількість противників зменшилась з 61 до 55%).
• Аналогічно, зросла кількість респондентів (з 55 до 58%), які вважають, що поширення коронавірусу внаслідок локдауну зменшиться. При цьому, 58% підтримують введення локдауну на новорічні свята (40% - проти цього).

  Дивитись детальніше - http://ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/rg_ukraine_covid_cati_ii_wave_112020_press.pdf

 

Дослідження Київського міжнародного Інституту соціології (КМІС) - ОЦІНКА УСПІШНОСТІ ВЛАДИ ТА РЕАКЦІЯ СУСПІЛЬСТВА НА ЕПІДЕМІЮ КОРОНАВІРУСУ ТА ПОЛІТИЧНІ ПОДІЇ В КРАЇНІ

Дані про дослідження: час проведення з 7 по 11 квітня 2020 року, методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна - 2000 інтерв'ю.

Дані цього дослідження порівнюються с результатами опитувань КМІС, які були проведені з 27 по 30 березня, 21 по 25 лютого, 15 по 18 грудня 2019 року, з 22 по 25 листопада 2019 року, з 4 по 7 листопада 2019 року, з 9 по 11 жовтня 2019 року, та з 6 по 19 вересня 2019.

• 46% опитаних вважають, що влада успішна в протидії епідемії коронавірусу, 43% - притримуються думки, що неуспішна.
• Тільки 12% українців думають, що влада успішно впоралась с забезпеченням лікарень достатньою кількістю тестів на коронавірус, 65% вважають, що влада була в цьому неуспішною.
• 12% респондентів сказали, що влада успішно впоралась с забезпеченням медиків України засобами індивідуального захисту; 70% учасників дослідження вважають, влада не впоралась з цим завданням.
• 14% опитаних кажуть, що влада успішно впоралась із забезпеченням населення засобами індивідуального захисту; 80% притримуються думки, що влада з цим не впоралась.
• 14% українців думають, що влада успішна у справі запобігання можливих економічних труднощів в Україні, пов'язаних з епідемією коронавірусу, 66% опитаних думають, що влада неуспішна.

Дивитись детальніше - https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=930&page=7