Відділ економічної соціології

Телефон:
(044) 255-75-16
Каб.:
302, 307, 308.
Відділ економічної соціології

Відділ економічної соціології функціонує з 1990 року. Займається науковими дослідженнями соціально-економічних проблем сучасного українського суспільства. Основні напрями роботи пов’язані з дослідженням соціальних аспектів розвитку вітчизняної економіки, зокрема: аналіз підприємницької діяльності та соціальних механізмів приватизаційних процесів, визначення типів соціально-економічної поведінки різних груп населення, вивчення економічної культури та якості життя населення, оцінювання соціального потенціалу інноваційного розвитку вітчизняної економіки. Співробітники відділу також досліджують проблеми глобалізації та входження України в глобальний соціально-економічний простір, наслідки глобальної фінансово-економічної кризи. Крім планових науково-дослідних робіт, відділ займається поточними дослідженнями на замовлення державних органів і приватних організацій.

Завідувач відділомПетрушина Тетяна Олегівна - доктор соціологічних наук, старший науковий співробітник

Наукові співробітники відділу:

Науково-допоміжний персонал:

Пархоменко Світлага Іванівна - провідний соціолог

Наукові роботи відділу:

Предприниматель Украины: эскизы к социальному портрету / Под ред. Вороны В.М., Суименко Е.И. – К.: Институт социологии НАН Украины, 1995. – 185 с.

Економічна соціологія. Навч. посібник / Під заг. ред Ворони В.М., В.Є.Пилипенка. – К.: Інститут соціології НАН України, 1997. – 272 с.

Приватизационные процессы в Украине: оценки и позиции граждан. – К.: Институт социологии НАН Украины, 1999. – 117 с.

Промышленное предприятие и его люди: проблемы социально-экономического поведения / Под ред. В.Вороны, Е.Суименко. – К.: Институт социологии НАН Украины, 2001. – 351 с.

Экономическая культура населения Украины / Под ред. В.М.Вороны, Е.И.Суименко. – К.: Институт социологии НАН Украины, 2008. – 315 с.

Качество жизни населения Украины в зеркале социологии / Под общей ред. академика НАН Украины В.М.Вороны, д.филос. наук, проф. Е.И.Суименко. – К.: Институт социологии НАН Украины, 2012. – 211 с.

Арсеенко А. Социально-экономический механизм регулирования трудовых отношений / А.Арсеенко // – К.: Наукова книга, 1995. – 182 с.

Міщенко М.Д., Буров І .В. Соціальні аспекти приватизаційних процесів в Україні. – К.: Інститут соціології НАН України, 1999. – 124 с.

Суименко Е.И., Ефременко Т.О . Homo economicus современной Украины. Поведенческий аспект. – К.: Институт социологии НАН Украины, 2004. – 244 с.

Суименко Е.И. Капитализм в нашем доме. Взгляд сквозь призму теории и социальной эмпирии. – К.: Институт социологии НАН Украины, 2007. – 512 с.

Петрушина Т.О. Социально-экономическое поведение населения Украины в условиях институциональных перемен / Т.О.Петрушина // – К.: Институт социологии НАН Украины, 2008. – 544 с.

Арсеенко А.Г., Малюк А.Н., Толстых Н.В. Вызовы глобализации и Украина. – К.: Институт социологии НАН Украины, 2011. – 517 с.

Суїменко Є.І . Соціальна інженерія / Є.І.Суїменко // – К.: Вища школа соціології, 2011. – 224 с.

Арсе е нко А.Г., Ещенко П.С . Куда движется глобальная экономика в XXI веке? – К.: Знання України, 2012. – 479 с.

Смакота В.В. Экономика – явление духовное?! / В.Смакота // – К.: НВП «Видавництво «Наукова думка» НАН України», 2012. – 201 с.

Социальный потенциал инновационного развития экономики: украинские реалии. – Под ред. акад. НАН Украины В.М.Вороны, д-ра соц. наук Т.О.Петрушиной. – Киев: Институт социологии НАН Украины, 2014. – 328 с.

Планові теми, які виконуються у відділі:

Социальные изменения украинского общества в условиях экономической глобализации (II кв. 2017 г. – I кв. 2020 г.)

Керівник – д.соц.н. Петрушина Т.О.

 

Теми завершених науково-дослідних робіт:

Соціально-економічні умови й мотивація підприємницької діяльності в Україні (II кв. 1992 р. – I кв. 1994 р.)

Керівник – д.е.н., проф. Ворона В.М.

Результати: зроблений висновок про те, що фундаментальні якості підприємців як соціальних каталізаторів економіки – іноваційність і ризик – зсунуті на периферію мотиваційної структури їхньої діяльності, а домінуючий мотив самоактуалізації всього лише камуфлює погоню за прибутком.

Соціальні механізми приватизаційних процесів (II кв. 1994 р. – I кв. 1997 р.)

Керівник – д.філос.н., проф. Суїменко Є.І.

Результати: виявлено невідповідність «стандартної» моделі приватизації можливостям і напрямкам соціально-інституційного та соціально-особистісного механізмів її реалізації; розглянуто альтернативний варіант здійснення приватизації в Україні.


Соціально-економічна поведінка суб'єктів виробничої діяльності на промислових підприємствах (II кв. 1997р. - I кв. 1999 р.)

Керівник - д.філос. наук, проф. Суїменко Є.І.

Результати : здійснено типологізацію соціально-економічної поведінки (СЕП) працівників промислового виробництва; виявлено основні тенденції розвитку СЕП найманих робітників, власників, менеджерів, підприємців.

Дослідження типів соціально-економічної поведінки працездатного населення України (II кв. 1999 р. – I кв. 2003 р.)

Керівник - д.філос. наук, проф. Суїменко Є.І.

Результати: простежено динаміку різних поведінкових формоутворень; зафіксовано істотні зміни в структурі СЕП, зокрема – підприємницького та адаптивного типів за період 1998–2003 рр.; виявлено пріоритети поведінкових стратегій різних вікових груп населення України.


Економічна культура українського суспільства (II кв. 2003 р. – I кв. 2006 р.)

Керівник - д.філос.н., проф. Суїменко Є.І.

Результати: : Зроблено висновок про поліморфний характер економічної культури, який проявляється в її складній внутрішній структурі, многофакторному соціогенезі, різноманітних формах прояву і множинності функцій, що виконуються. На основі даних експертного опитування розглянуто ціннісно-нормативний зміст економічної культури, її інноваційні складові та перспективи розвитку. Проаналізовано економічну культуру основних суб'єктів господарської діяльності: керівників підприємств та органів державної влади, підприємців та найманих працівників. Рівень економічної культури населення в цілому оцінюється нижче середнього. Індивідуалізм прагматичної мотивації і цілераціональності переважає сьогодні над соціальними основами людського життя (у тому числі соціокультурними настановами на еквівалентність взаємного обміну) у сучасній Україні.


Стан і перспективи входження України в глобальний соціально-економічний простір (II кв. 2006 р. – I кв. 2008 р.)


Керівник – д.філос.н., проф. Суїменко Є.І.

Результати: виявлені помітні розбіжності в орієнтаціях громадян України на входження в ЄС, НАТО та ЄЕП на користь останнього геополітичного блоку, зафіксована значна невизначеність у ставленні населення до перспектив входження України в ЄС.


Якість життя населення України в умовах диференціації соціально-економічного простору (II кв. 2008 р. – I кв. 2011 р.)

Керівник – д.філос.н., проф. Суїменко Є.І.

Результати: Ключове значення при економіко-соціологічному підході до якості життя має поняття «рівень життя». Якість життя можна розглядати як соціальну (на рівні суспільства) і соціально-психологічну (на рівні індивіда) оцінку рівня життя, як показник соціальної, особистісної комфортності здійснення життєдіяльності. Оскільки якість життя є інтегральною характеристикою всієї багатогранної людської життєдіяльності, проаналізовано матеріальне становище і якість трудового життя українських громадян, стан здоров'я населення, екологічного середовища, духовного життя суспільства та інші складові. Для більшості людей, за даними соціологічних опитувань, за роки ринкових реформ, незважаючи на все більшу адаптацію населення до капіталістичних відносин, життя в нашій країні погіршується. Загальний рівень споживання людей в сучасній Україні дуже низький, по важливими позиціями потреби значної частини (від третини до половини) населення не задовольняються.


Соціальний потенціал інноваційного розвитку економіки України (II кв. 2011 р. – I кв. 2014 р.)

Керівник – д.соц.н. Петрушина Т.О.

Результати: Виокремлено структурні складові цього потенціалу (соціально-політичний, соціально-економічний, інституційний, соціокультурний, науковий та освітній субпотенціали), оцінено їх рівень і значущість в інноваційному розвитку вітчизняної економіки. Зафіксовано головні соціальні бар’єри, що внеможливлюють інноваційний розвиток економіки в Україні: систему сімейно-кланового олігархічного капіталізму, суспільно-політичну систему, соціально-економічну диференціацію населення, корупцію, монополізацію і тінізацію економіки, низький рівень життя населення.


Роль науки в модернізації українського суспільства (I кв. 2014 р. – IV кв. 2016 р.)

Керівник – д.соц.н. Петрушина Т.О.

Результати: Моніторинг громадської думки виявив, що на тлі фактично незацікавленості української держави і бізнесу в науці, в країні існує суспільний запит на розвиток вітчизняної науки. Довіра громадян України до вітчизняних вчених залишається найвищою серед основних соціальних інститутів. Опитування експертів дозволило отримати компетентні оцінки загального стану науки в сучасній Україні і суттєві пропозиції щодо сутності, принципів, напрямів та умов ефективного реформування наукової сфери. Переважна більшість експертів прогнозує подальше погіршення стану науки. Відзначаючи ключову роль науки в модернізації суспільства, експерти підкреслювали, що виконувати її наука здатна лише за умов нормального фінансування і докорінної зміни ставлення з боку діючої влади.


Стан, проблеми та перспективи робітничого класу в системі соціально-економічних відносин українського суспільства (II кв. 2014 р. – I кв. 2017 р.)

Керівник – к. іст. н. Арсеєнко А.Г.

Результати: Виявлено вплив неоліберальної глобалізації на еволюцію трудових відносин в сучасному світі, в т.ч. в Україні. Показано пропагандистський характер сучасних міфів про «зникнення» робітничого класу, погіршення його становища в результаті соціального реваншу капіталізму після руйнування світової соцсистеми. Встановлено деструктивний характер «економічних реформ» в Україні, які призвели до розкрадання загальнонародної власності, деіндустріалізації та примітивізації економіки, депривації людей праці і зростання нерівності. Виявлено зміни у сфері трудової активності в Україні внаслідок відчуження та експлуатації праці, витіснення країни на узбіччя глобального розвитку. Узагальнено світовий досвід колективно-договірного регулювання праці та розроблено рекомендації профспілкам України в цьому контексті. Проаналізовано стан класової свідомості і перспективи робітничого класу України в мобілізації його зусиль у відстоюванні інтересів і демократичних прав трудящих.